конспект дифракція світла 11 клас
Именно поэтому явление дифракции нагляднее всего демонстрируется с помощью волн на поверхности воды, которые имеют размер, заметный невооруженным глазом. А) наблюдение огибания волнами препятствий (наблюдение дифракции волн на поверхности воды, с использованием анимации из бнпэ физика от кирилла и мефодия); вывод. Видно, что плоская волна, проходя через малое отверстие, становится круговой расходящейся волной и проникает в область, закрытую препятствием, то есть огибает его. Неоднородность среды (поверхности препятствий) нарушает целостность фронта волны, распространяющейся от источника, вызывает отклонение от распространения волн от законов геометрической оптики, или дифракцию. Однако удовлетворительное объяснение дифракция получила только в рамках волновой теории, основоположниками которой по праву считают ся томас юнг и огюстен френель. Юнг, открывший интерференцию света, поставил классический опыт по дифракции света (приложение 2 – слайд 9, 10), просмотр анимации из бнпэ физика от кирилла и мефодия. В начале 19 века френель не только повторяет опыты гримальд и, но и исследует дифракцию света, объединяя его с принципом гюйгенса, с идеей интерференции вторичных волн, известного сегодня как принцип гюйгенса - френеля. Гипотезу гюйгенса об огибающей вторичных волн френель заменил физически ясным положением, согласно которому вторичные волны, приходя в точку наблюдения, интерферируют друг с другом. Отверстие или наоборот преграда, дифракция происходит на его границах, и проявления дифракции наиболее заметны, когда размеры препятствия сопоставимы с длиной световой волны. Дифракция может происходить и на прозрачных объектах, не поглощающих свет (такие объекты часто встречаются в биологии) и на объектах, отражающих свет (например, металлические сферы). Из–за слабой видимости дифракционной картины и значительной ширины дифракционных максимумов на одной щели в физическом эксперименте используется спектральный прибор – дифракционная решетка (приложение 2 – слайд 14). После наблюдения качественной картины серии максимумов, переместите движок с решёткой по пазу скамьи так, чтобы первый или второй максимум точно совпадал с миллиметровыми делениями шкалы на экрана, например 10 мм. Розвивати навики самостійної роботи, вміння пояснювати матеріал, володіти аудиторією, дотримуватися при поясненні матеріалу принципів послідовності, науковості, доступності. Наприклад, сонячне світло –це теплове випромінювання, яке відбувається внаслідок розжарення сонячної поверхні (фотосфери) до температури понад 6000к завдяки термоядерним реакціям, що відбуваються всередині сонця. На зміну полум’ю багаття прийшло полум’я свічки, а потім – гасової лампи (світло полум’я створюється переважно світінням розпечених частинок сажі), а потім електричні лампочки… всі достатньо нагріті тіла випромінюють світло. Отже, максимальна відстань, при якій ще спостерігатиметься темна пляма в центрі екрану, визначається умовою, згідно якій в отворі повинні поміститися дві зони френеля. Визначити ширину l центрального максимуму в дифракційній картині, що проектується за допомогою лінзи, яка знаходиться безпосередньо за щілиною, на екран, розміщений від лінзи на відстані l = 1 м. 1) постійну d дифракційної ґратки; 2) число n штрихів на 1 см; 3) число максимумів, яке при цьому дає дифракційна ґратка; 4) максимальний кут відхилення променів, відповідних останньому дифракційному максимуму.
Для визначення числа максимумів, що даються дифракційною ґраткою, обчислимо спочатку максимальне значення m max, виходячи з того, що максимальний кут відхилення променів ґрат кою не може перевищувати 90. Для визначення максимального кута відхилення променів, відповідного останньому дифракційному максимуму, виразимо із співвідношення (3) синус цього кута. Рентгенівського випромінювання, дифракційний максимум другого порядку для якого спостерігається у разі падіння на природну грань кристала nacl під кутом ковзання. Визначити відстань між атомними площинами кристала, якщо дифракційний максимум першого порядку спостерігається, коли випромінювання падає під кутом 31. Таким чином, видиме оптичне випромінювання розтягується в спектр так, що внутрішнім краєм його є фіолетове, а зовнішнім — червоне оптичне випромінювання. З одного боку, світло проникає в область геометричної тіні, з іншого — ослаблення освітленості спостерігається в тих частинах простору, де тінь, здавалося б, має бути відсутньою. Використовуючи геометричні побудови, можна довести, що фронт відбитої хвилі утворює такий самий кут із площиною розділу двох середовищ, що й фронт падаючої хвилі. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь - який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху dmca прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі інтернет.
Коментарі
Дописати коментар