історія україни тематичне оцінювання 11 класс

історія україни тематичне оцінювання 11 класс

існувало 540 крамниць, 339 позичкових кас і 121 громадська комора, а протягом 1869 - 1918 років нею було видано 348 популярних книжечок накладом близько 3 млн примірників. Могутній талант, який зробив би честь найкращій європейській сцені, талант, якого так охоче і не раз закликали на російську імператорську сцену, до малого театру.

Головну увагу приділяли вивченню математики, природничих дисциплін; термін навчання тривав 6 - 7 років, після чого можна вступати до вищих технічних навчальних закладів. Розпізнайте й опишіть пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму (на вибір учителя). Обґрунтуйте судження про історичне значення діяльності андрія шептицького, івана пулюя, іллі мечникова, миколи лисенка, лесі українки, соломії крушельницької, марії заньковецької, василя ханенка. A) перетворення срср на оновлену федерацію; б) проведення соціально - економічних реформ; b) проведення політичної реформи; г) удосконалення всіх сфер життя радянського суспільства. А) про індивідуальну трудову діяльність, б) про заходи щодо подолання пияцтва, в) про державне підприємство, г) про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами.

А) методи управління ринкового типу на підприємствах та розширення їх прав; б) реконструкція промисловості; в) збільшення обсягів виробництва в легкій та харчовій промисловості; г) підвищення зарплат і пенсій. А) низьке соціальне забезпечення населення; б) скорочення обсягів виробництва і національного доходу; в) тінізація економіки; г) знецінення грошей, значний дефіцит товарів. А) партії зовсім не впливали на політичне життя, б) нові партії активно об’єднувались в політичні блоки, в) більшість партій гуртувалися навколо окремих людей, а не якоїсь ідеї, г) найбільше впливу і можливостей мала кпу.

А) почалося формування багатопартійності; б) вперше проголошено про повноту влади республіки на її території; в) закріпила створення самостійної держави; г) засвідчила згоду на участь у новому союзному договорі. А) цілковита незалежність держави від інших держав в її внутрішній зовнішній політиці; б) всенародне голосування або опитування, в) заколот невеликої групи людей, переважно військових, які не мають широкої підтримки народу; г) громадсько - політичні організації, що не були офіційно зареєстровані; д) політика ідеологічної свободи.

А) збільшення кількості паперових грошей, що має наслідком зростання цін; б) можливість мати та висловлювати власні думки та позиції; в) всенародне голосування або опитування; г) програма реформування командно - адміністративної, бюрократичної соціальної системи срср; д) політика максимальної відкритості діяльності державних установ. Хитання збуджують всю республіку, а її серце сьогодні, даруйте, шановні депутати, все - таки не в парламенті, а тут, поряд з голодуючими студентами…“ і v рівень(1, 5. Мета створення цього посібника не тільки допомогти вчителеві провести усі тематичні роботи протягом року, але й в ході вивчення теми, завдяки самостійним роботам, виявити рівень підготовки учня з пройденого матеріалу.

Як називались політики, які виступали за принципову зміну суспільства і політичної структури методом рішучих, кардинальних дій та обстоювали необхідність докорінних суспільних та політичних змін. На умові розвитку українства в обмін на лояльність до уряду; г прихильники ідеї національно - культурної та державно - політичної єдності з російським народом і росією в західній україні у xix xx ст 1) особливості політичного, соціально - економічного та культурного розвитку українських регіонів у складі австро - угорської монархії; 2) судження про історичне значення діяльності юрія федьковича, івана франка, юліана романчука, володимира й олександра барвінських, юліана бачинського. Рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій; рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно - наслідкових зв язків між подіями; рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча. Учень (учениця) двома - трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту.

Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну - дві основні дати; показуючи на карті історико - географічний об єкт. Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій. Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації. Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно - наслідкові зв язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об єктів, використовуючи легенду карти.

Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно - наслідкові зв язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти.

Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії. Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії. Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її.