журнал всесвітня література в середніх навчальних закладах україни 7-8 2008

журнал всесвітня література в середніх навчальних закладах україни 7-8 2008

історія кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства факультету філології прикарпатського національного університету імені василя стефаника як ровесниці цього вищого навчального закладу пов’язана із загальними еволюційними етапами його становлення, тобто з періодом станіславського державного учительського інституту (1940–1950), добою івано - франків­ського державного педагогічного інституту (серпень 1950, у січні 1971 присвоєно ім’я в. історія кафедри світової літератури сягає 1940 року, коли в західноукраїнському місті станіславі (з 1962 івано - франківськ) був відкритий учительський інститут. Серед сформованих у такий спосіб шести груп вчителів — прародичів сучасних кафедр — була й одна група вчителів російської мови і літератури, яка поступово, шляхом неодноразових реор­ганізацій і перейменувань трансформувалася в сучасну кафедру світової літератури.

Попрацювавши викладачем уманської педагогічної школи, 1939 прибув на західну україну, де з 11 вересня 1939 став викладачем станіславської педагогічної школи.

З 9 лютого 1946 викладач російської літератури, з березня 1946 до 1949 старший викладач кафедри російської мови і літератури, з 20 жовтня 1946 декан російського мовно - літературного факультету, з 1949 до 15 серпня 1950 знову завідувач кафедри російської мови і літератури сдуі. Після звільнення 15 серпня 1950 з учительського ін - ту працював викладачем і директором офіцерської вечірньої сш при станіславському гарнізонному будинку офіцерів. ) після примусової перерви, викликаної німецькою окупацією станіслава у часи другої світової війни, як структурний підрозділ мовно - літературного факультету з вересня місяця 1944 року почала функціонувати кафедра літератури, на якій російську літературу викладали с. Унаслідок реорганізації кафедр у серпні 1946 року в структурі сдуі знову з’явилася кафедра російської мови і літератури, де у другій половині 1940 - х років викладачами російської і зарубіжної літератури працювали с. Після евакуації, де працював викладачем сш в алтайському краї (росія, 1941–1942), нетривалого перебування в діючій армії (липень–грудень 1942) і роботи викладачем літератури ново - ломовського державного учительського ін - ту (1943–1944) повернувся на педагогічну роботу в україну.

Захистивши 1962 в раді київського державного ун - ту кандидатську дисертацію з української літератури, працював у іфдпі деканом історико - філологічного факультету, доцентом кафедри української літератури, проректором з навчальної роботи.

Після реорганізації станіславського державного учительського ін - ту в станіс­лавський державний педагогічний ін - т, яка відбулася у серпні 1950 року, як структурний підрозділ мовно - літературного факультету продовжувала функціонувати кафедра літератури, де працювали і викладачі російської літератури.

З 14 травня 1951 року, коли відбулося об’єднання мовно - літературного й історичного факультетів, кафедра літератури стала структурним підрозділом історико - філологічного факуль­тету.

Протягом 1955–1956, 1960–1962 років у наявних документах кафедра знову йменується як кафедра російської мови і літератури, а 1957, потім з 1963 (не пізніше 1 квітня) й аж до 1990 року вона знову одержала назву кафедра російської і зарубіжної літератури.

Сулеймана сталь­ського (махачкала, 1945–1946), старшим викладачем, доцентом і завідувачем кафедри російської літератури херсонського державного педагогічного ін - ту ім. З 1 вересня 1953 зарахований у штат викладачів сдпі, де на посаді завідувачакафедри російської мови і літератури (згодом — кафедра російської і зарубіжної літератури) перебував до 28 серпня 1970, а пізніше залишився доцентом цієї кафедри.

1953 достроково закінчив аспірантуру при ін - ті російської літератури (пушкінський дім) ан срср (ленінград, тепер санкт - петербург), захистивши в раді цього академічного закладу кандидатську дисертацію «творчество олеся гончара (1946–1950 гг. Працювала 1954–1955 старшим викладачем ново - вільняського учительського ін - ту (вільнюс, литва), завідувачем кафедри мови і літератури краснодарської партшколи (1955–1956), викладачем російської літератури хіх ст. Працював диктором чернівецької обласної редакції радіомовлення (1959), старшим викладачем кафедри російської і зарубіжної літератури кременецького державного педагогічного ін - ту (1962–1966). (1946–1948), заступником директора і викладачем кафедри літератури та російської мови одеського державного учительського ін - ту (1949–1952), заступником директора одеського державного педаго­гічного ін - ту іноземних мов (з 1952) і. Пізніше працював доцентом кафедри російської і зарубіжної літератури ростовського державного педагогічного ін - ту (1970–1971), завідувачем кафедри російської мови та літератури ростовської вищої партійної школи при цк кпрс (1971–1977). Працювала на посадах лаборанта кафедри (1955–1957), старшого лаборанта кабінету літератури (1960), старшого лаборанта кафедри російської і зарубіжної літератури (з 1957 до 1 березня 1974). Нова доба у якісному науково - педагогічному й власне науковому розвитку кафедри російської і зарубіжної літератури настала, коли у вересні 1970 року її очолив доктор філологічних наук, професор м. 1947 закінчив з відзнакою філологічний факультет ленінградського державного ун - ту, де навчався у таких видатних російських філологів - літерату­рознавців як г. Після закінчення ун - ту працював асистентом і старшим викладачем карело - фінського педагогічного і учительського ін - ту (1947–1953, петрозаводськ, росія), завідувачем (1953–1969) і доцентом (1969–1970) кафедри російської і зарубіжної літератури южно - сахалінського педагогічного ін - ту (о. Веде спецкурси і спецсемінари з методики літерату­рознавчого аналізу літературно - художнього твору, керує курсовими, дипломними і магістерськими роботами.

Автор більше 200 наукових і науково - методичних робіт, серед яких монографії, книги, посібники, підручники, наукові, словниково - енциклопедичні й науково - методичні статті, рецензії тощо. 1951 закінчив аспірантуру при київському держав­ному ун - ті, після чого приїхав на роботу в сдпі, де пропрацював до 2 січня 1991 на посадах старшого викладача та доцента. Доцента (з 1971), доцентом (з 1974) до виходу на пенсію 6 липня 1987 (тимчасово залучався для керівництва педпрактикою студентів до 26 листопада 1995). 1962 у раді цього ж навчального закладу захистила кандидатську дисертацію «сатирическая повесть xvii века о ерше ершовиче (редакции повести о ерше ершовиче xvii–xviii вв. 1965 у раді філологічного факультету ленінградського ун - ту захистив кандидатську дисертацію з російської радянської літератури, присвячену творчості о. З 1967 на педагогічній роботі (старша піонервожата івано - франківської сш № 12, учитель російської мови і літератури крихівецької вш івано - франківської обл. Читала лекції з російської радянської літератури, вела практичні заняття з методики викладання літератури в школі та зі вступу до літературознавства, керувала педагогічною практикою студентів російського відділення. Стефа­ника, де (з невеликою перервою, коли 1986–1987 був доцентом кафедри російської і зарубіжної літератури черкаського державного педагогічного ін - ту) пропрацював аж до своєї трагічної загибелі на посадах доцента. Працював на теренах росії — старшим викладачем барнаульського і глазовського державних педагогічних ін - тів (1954–1959), доцентом арзамаського державного педагогічного ін - ту (1966–1972) та горьковського інженерно - будівельного ін - ту (1972–1979), а також в узбекистані — старшим викладачем каршинського і ферганського державних педагогічних ін - тів (1960–1964), завідувачем кафедри російської і зарубіжної літератури кокандського державного педагогічного ін - ту (1964–1966), доцентом андижанського державного педагогічного ін - ту (1979–1980). Стефа­ника на посадах асистента кафедри педагогіки, а з 1 вересня 1987 і до 7 жовтня 1988 на посаді асистента кафедри російської і зарубіжної літератури, після чого був призначений. Стефаника з 1988, спочатку на посаді професора кафедри педагогіки і методики початкового навчання (серпень–вересень 1988), а з 5 вересня 1988 на посаді професора кафедри російської і зарубіжної літератури.

Стефаника на посадах асистента кафедри практичного курсу російської мови, а з 1988 до 16 листопада 1992 на посаді асистента і лаборанта кафедри російської і зарубіжної літератури.

Вела практичні заняття з російської літератури хіх ст методики викладання російської літератури, керувала педагогічною і фольклорною практикою студентів російського відділення. Нетривалий час загальної непевності, викликаної інтенсивним розгортанням у тодішньому радянському союзі руйнівних для нього суспільно - політичних процесів, кафедра російської і зарубіжної літератури стала називатися кафедрою літератур народів срср (1990 – середина 1991). 2005–2007 роки була кафедрою світової літератури і французької мови, а з 2007 року і до сьогодні має назву кафедра світової літератури інституту філології прикарпатського національного університету імені василя стефаника. 1973 та 1981 стажувався з англійської мови в кембріджському ун - ті (великобританія), 1977 викладав російську мову в академії філіпса (штат нью - гемпшір, сша), 1983 стажувався з французької мови в гренобльському ун - ті (франція). 1991 у раді київського державного ун - ту захистив докторську дисертацію з української літератури «українсько - французькі літературні зв’язки хіх – початку хх століття (переклади.

Спеціалізується у сферах літературознавчої компаративістики, історії міжнародних зв’язків української літератури, теорії і практики перекладу, методики викладання зарубіжної літератури та сучасного вивчення французької мови у школі та вищих навчальних закладах. Вела практичні заняття з російської літератури хіх–хх ст методики викладання літератури, виразного читання, світової літератури середньовіччя та відродження, вступу до літературознавства та літературного краєзнавства. Звільнений секретар комсомольської організації і вчитель коломийської сш № 2 (1970–1973), заступник директора коломийської заочної сш (1973–1978), директор новомарківської (нині рунгорської) сш коломийського р - ну (1978–1980), завідувач методичним кабінетом коломий­ського р - ну (1980), директор коломийської сш № 9 (1980–1983), викладач коломийського педагогічного училища (1983–1986). На даний час є відомою українською поеткою, кандидатом філологічних наук, працює на посаді доцента кафедри української та іноземних мов прикарпатського юридичного ін - ту львівського державного ун - ту внутрішніх справ. Вела заняття з російської літератури хх ст літератури сходу, античної літератури, світової літератури середньовіччя і відродження, методики викладання літератури.

На даний час є доктором педагогічних наук, професором, член - кореспондент міжнародної академії наук педагогічної освіти і завідувачем кафедри менеджменту та освітніх інновацій івано - франківського обласного ін - ту післядипломної педагогічної освіти.

Після цього працювала вчителем воронської зош коломий­ського р - ну івано - франківської обл івано - франків­ської вечірньої школи № 1, викладачем івано - франківського комерційного технікуму.

Вела заняття з методики викладання літератури, дитячої літератури, зарубіжної літератури хіх ст спецкурс з методики вивчення епічного твору параболічного типу.

Спеціалізується у сферах історії російської літератури і літературної критики другої половини хіх ст сучасної російської літератури, зарубіжної літератури в аспектах теорії та історії літератури.

Стефаника на посадах викладача - погодинника, лаборанта, старшого лаборанта, асистента, а з 1990 на посаді доцента кафедри російської і зарубіжної літератури.

Вела заняття з російської усної народної творчості, давньої російської літератури, російської літератури xviii і першої половини хіх ст російської радянської літератури.

Стефаника на посадах викладача російської мови на підготовчому відділенні, асистента кафедри практичного курсу російської мови, асистента кафедри російської і зарубіжної літератури (1989–1990), а з 1992 до 1996 асистента - сумісника і лаборанта кафедри світової літератури.

2008, закінчивши докторантуру при кафедрі теорії літератури та художньої культури донецького національного ун - ту, захистила у спеціалізованій вченій раді таврійського національного університету імені в. Сьогодні очолює кафедру документознавства та інформаційної діяльності івано - франківського національного технічного ун - ту нафти і газу, а також працює професором (за сумісництвом) кафедри світової літератури пну імені василя стефаника. Маркіян шашкевич (1811 - 1843) - перший у західній україні письменник демократичного напрямку, талановитий поет, укладач першої в україні ;читанки для малих дітей; (1834). Шевченка ;заповіт ;, ; мені тринадцятий минало ;, ;і я виріс на чужині ;, ;і золотої й дорогої ;, ;катерина ;, ;марія ;, ;наймичка ;, ;сон ;, ;тече вода ;, ;зацвіла в долині , ;садок вишневий ;, ;світає ;, ;за сонцем хмаронька пливе ;, ;по діброві вітер виє ;, ;зоре моя вечірня ;, ;встала весна; („гайдамаки”) „княжна” („залізні стовпи”) рудницький л. Аналіз творів „маленький вітрячок”, ;миша хуторянка і миша городянка ;, ;дрібненькі грушки ;, „весняні квіти”, „зайчатко і хлоп’ятко”, „до діточок”, „діточкам”, „як швидко літо проминуло”, „не ховайся, місяченьку”, ;сніговий дід ;, ;котик - мурчик ;, ;метелик ;, ;сестричка й братик ;, ;я дівчинка невеличка; „малий моцарт”, „сосонка”, „журавель та чапля”, „куликове болото” вишеньки ;, ;на зеленому горбочку ;, ;літо краснеє минуло ;, ;мамо іде вже зима ;, ;дощик ;, „тішся, дитино, поки маленька ;, ;тиша морська ;, ;стояла я і слухала весну.

Своєрідний переказ віршами сюжетів народних казок у збірці ;під дубом зеленим ;, ;сорока - білобока ;, ;казка про півника, курочку та хитру лисичку ;, ;зайчикові хатка ;, ;рукавичка берізка ;, ;липка ;, ;полотно ;, ;перший сніг ;, ;сніжна зіронька горить ;, ;кожушок ;, ;ялиня ;, ;гра у сніжки ;, ;пороша ;, ;бараболин рід ;, ;чому чапля стоїть на одній нозі їжачок - хитрячок ;, ;кіт не знав ;, ;ніколи не хвались ;, ;кошеня ;, ;зайчика злякались ;, ;кіт збирався до роботи ;, ;кіт в чоботях ;, ;не такий апельсин ;, ;хвіст ;, ;кучерявий баранець ;, ;про бичка і їжачка ;, ;журавлики - журавлі бо я - людина ;, ;який слід повинна залишити людина на земля ;, ;сива волосинка ;, ;образливе слово ;, ;хто кого веде додому ;, ;суниці для наталі ;, ;тихо, хай бабуся відпочиває ;, ;кам яне серце ;, ;сьома дочка ;, ;найгарніша мама ;, ; ;дуб пастух ;, ;як котові соромно стало. Аналіз творів про природу ;дивний мисливець ;, ;дуб під вікном ;, ;щоб метелик не поколовся ;, ;конвалії ;, ;чого синичка плаче ;, ;дуб пастух ;, ;зайчик і горобина ;, ;відлітають журавлі ;, ;дід осінник ;, ;ласкавий вітер і холодний вітрюга ;, ;райдуга в бурульці ;, ;велике й мале ;, ;зайчик і місяць ;, для чого півневі гребінець. Аналіз поезій про природу ;усе моє, все зветься україна ;, ;пряля ;, ;і ще не сніг ;, ;осінні хмари ;, ;перший пароплав ;, ;чародійне слово ;, ;синички на снігу ;, ;ліс на світанку ;, ;веселий дощ ;, ;в старім гнізді ;, ;соловейко застудився ;, ;цей ліс живий. Складання сценаріїв літературних свят, розваг, присвячених творчості певного письменника або тематичних сценаріїв з використанням творів кількох митців слова. Виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їх зв язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору; характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їх внутрішньої зміни, відзначає відповідні художні засоби; демонструє на прикладах переглянутих кіноповістей і кінороманів (за вибором) взаємодію різних видів мистецтва в сучасний період; створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури, кіномистецтва (кіноповісті, кінороману) або театрального мистецтва; обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, в тому числі в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва; знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно - художні видання, інтернет - портали творів зарубіжної літератури; називає зарубіжних письменників - лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.

Називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну і світову скарбницю художніх цінностей; еймі бендер.