письмовий твір опис софія київська

письмовий твір опис софія київська

Софія київська перлина світової архітектури, видатна пам’ятка давньоруського зодчества xi ст завжди зачаровував будь - кого хто хоча б раз у житті бачив його. Великий центральний купол оточували дванадцять менших, а до головного об єму прилягали з трьох сторін дві відкриті галереї - двоярусна внутрішня і зовнішня одноярусна. Хори собору софія київська мали надзвичайно велику площу, тому вважають, що саме тут знаходився головний офіс київської митрополії - приміщення для прийомів, бібліотека, канцелярія, скарбниця. Центральний купол і головний вівтар собору софія київська були прикрашені мозаїками, інші частини храму, а також стовпи галерей і ніші на фасадах - фресками.

Ефект від настінних зображень посилювали мозаїчні підлоги, різьблена мармурова передалтарна перешкода (іконостасів тоді ще не робили), мармурові пороги та колони, різьблені шиферні парапети другого поверху.

Під час монгольської навали софіївський собор у києві і софіївське подвір я також були жорстоко розграбовані, але собор софія київська не був зруйнований і продовжував функціонувати як головний храм русі. Проте київські митрополити після 1300 рідко відвідували свою спустошену резиденцію, тому собор софія київська повільно приходив в занепад і до кінця xvi ст. Під керівництвом італійця октавіано манчіні почалися великі реставраційні роботи в софіївському соборі в києві, які тривали до 1640 - х років, але так і не були завершені. Будівля набула тоді риси стилю бароко, що стали ще більш виразними після остаточної перебудови 1740 - х років, коли вид собору (в якому було вже 17 престолів) практично наблизився до сучасного, якщо не враховувати нартекс, побудований в 1889 р. Свята софія київська - це нескінченне джерело творів мистецтва, до якого приходять історики і туристи, щоб побачити і помилуватися дивом візантійської і давньоруської архітектури.

Кожного, хто переступає поріг софіївського собору в києві, вражає величиною фігура в центральній апсиді - фігура святої діви марії, що молиться - оранта. На відміну від інших зразків візантійського церковного живопису, які дійшли до наших часів, на деяких фресках в соборі софія київська представлені не біблійні теми, а мирські сюжети - серед них портрети родини великого князя ярослава. Живопис xi століття, який прикрашає дзвіницю софіївського собору в києві, зображує сцени ігор, організованих в константинополі імператором костянтином порфірогенетом на честь княгині ольги.

Пам’ятка історії та культури на основі особистих спостережень” мені доводилося бувати в києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. Софія київська – символ незнищенності людського духу (за романом “диво”) майже тисячу років стоїть у києві, пройшовши крізь усі лихоліття, софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника павла загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Київська русь київська русь суспільним ладом східних слов’ян був общинно - родовий лад, який уже в vi - viii століттях почав трансформуватися у феодальні відносини.

У ix столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. Займаючи величезну територію від карпат до волги, від прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці x століття вона була найбільшою державою середньовічної європи.

Софійський собор (твір - опис пам’ятки за власним спостереженням) свою спадщину – київ – князь ярослав мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу.

Чому ярослава мудрого називають великим українцем чому ярослава мудрого називають великим українцем ярослав був єдиним князем усіх широких українських земель. Ще б пак, подорожуй картою, слухай захоплюючі розповіді про різні країни і народи, про моря й океани, про дивні звичаї жителів найвіддаленіших куточків земної кулі. Українські народні звичаї і традиції українські народні звичаї і традиції наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями.

Невмирущість народних традицій невмирущість народних традицій у кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. (твір - роздум) мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Обряди та вірування давніх слов’ян головне населення слов’янських міст займалося хліборобством та скотарством, ловами та бортництвом, рибальством та збиранням плодів лісу.

Антропоморфізм, тобто перенесення людських рис на царину позалюдську, щоб наблизити її до людського розуміння, здавна притаманний слов’янському образному мисленню. Відповідальність за тих, кого ми приручили (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) відносини людини і тварини в сучасному суспільстві стають складнішими і складнішими.

Воно - окраса юр’ївщини, - здавна славиться своїми майстрами, трудовими та творчими здобутками, а ще – історичною пам’яткою історії та культури рідного краю – церквою святих петра і павла, яка була побудована у 1814 році. Собор святої софії - премудрості божої, софія київська або софійський собор — християнський собор в центрі києва, пам ятка української архітектури і монументального живопису 11 — 18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів київської русі. Окрім цього собору до національного заповідника належать такі пам ятки історії, як золоті ворота, андріївська церква, кирилівська церква і судацька фортеця. В останні роки набула певної популярності гіпотеза щодо заснування софії київської князем володимиром, але на думку більшості європейських вчених ця гіпотеза є безпідставною. Собор має п ять нав, завершених на сході апсидами, увінчаний 13 - ма верхами, що утворюють пірамідальний силует, і оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси.

Довгий час вважалося, що галереї прибудовані до собору пізніше, але дослідженнями останнього часу доведено, що вони пов язані з ним єдиним задумом і виникли водночас. У цей період споруджено дзвіницю, трапезну, хлібню (пекарню), будинок митрополита, західні ворота (браму заборовського), монастирський мур, південну в їзну башту, братський корпус, бурсу.

В архітектурі цих будівель і в зовнішньому вигляді софіївського собору після поновлень знаходимо характерні риси української барочної архітектури xvii—xviii століть. єдність храму з природним матеріалом крейдяної скелі та оточуючим природним ландшафтом виводять культову споруду в розряд унікальних об’єктів культурної спадщини україни, аналогів якому немає. Кам’яна частина церкви настільки органічно втілена в масиві бескиду, що без спеціальних методів дослідження неможливо визначити місця переходу цегли в крейду, виявити крейдяні прошарки в стінах храму.

Відповідно до однієї, монастир заснували ченці печерської лаври, що пішли з києва, розореного монголами у середині хііі ст а за другою версією – афонські монахи, що йшли на русь по сіверському донцю, це місце нагадало їм рідну святу гору афон. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялися у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в най похмуріших душах ставало ясніше від того видовища. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого, - сама молиться душа… могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів… боже, яке щастя, що цей шедевр є у нас, що він нас єднає. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя… поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат – полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в німеччину.

Побудував храм у 1914 році за свої кошти полковник російської армії павло олексійович ханделей на честь перемоги над наполеонівською армією у вітчизняній війні 1812 року, і освячений він був як храм петра і павла (храмовий день – 19 серпня - день святих петра і павла) на жаль, не збереглося ніяких історичних відомостей про історію храму.

Нині призначений настоятель отець владислав разом зі своєю дружиною наталею ведуть клопітливу роботу по благоустрію храму та прилеглої території, відновлюють історію храму.