хворий був доставлений в клініку з попереднім діагнозом прогресуюча м язева дистрофія

хворий був доставлений в клініку з попереднім діагнозом прогресуюча м язева дистрофія

Бактеріологічне дослідження консервованого харчового продукту довело наявність у ньому бактерій, які утворили спори та були ідентифіковані бакте - ріологом як збудник ботулізму.

Під час ідентифікації збудника харчової токсикоінфекції бактеріолог з’ясував, що за своїми біохімічними власти - востями бактерія належить до роду salmonella. Під час мікроскопії мікропрепаратів, виготовлених з сиру та блювотних мас, бактеріолог виявив грампозитивні мікроорганізми, які були розміщені у вигляді скупчень, що нагадували грона винограду.

Під час дослідження блювотних мас, промивної води зі шлунка хворого та залишків їжі бактеріолог виявив грампозитивну із закругленими кінцями поліморфну малорухливу паличку, анаероба. Під час дослідження неякісних харчових продуктів бактеріолог виявив рухливі грамнегативні палички, які після 18 - годинного культивування на мпа дали характерний “повзучий” ріст у вигляді вуалеподібного напилення. Для цього дослідній групі мишей бактеріолог ввів екстракт з досліджуваного матеріалу та антитоксичних протиботулінічних сироваток типів а, в, е; контрольній групі мишей бактеріолог ввів тільки екстракт досліджуваного матеріалу.

При мікроскопії мазків, виготовлених із сирної маси та блювотних мас виявлені грампозитивні мікроорганізми, які розташовані у вигляді скупчень, що нагадують грона винограду.

При бактеріоскопічному дослідженні носоглоткового слизу дитини 2, 5 років, хворої на назофарінгіт, виявлені гр - диплококи, схожі за формою на кавові зерна. При бактеріологічному дослідження матеріалу від хворого з підозрою на хронічну гонорею, росту мікроорганізмів на спеціальних поживних середовищах не виявлено. При бактеріологічному дослідженні випорожнень чотиримісячної дитини з симптомами гострої кишкової інфекції на середовищі ендо виросли у великій кількості червоні колонії. У пацієнта з ознаками коліту виділена чиста культура бактерій, яка за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями віднесена до роду шигел. В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом і прожилками крові, підвищення температури, слабкість. На 1% лужній пептонній воді після посіву в неї досліджного матеріалу (випорожнень) та 8 - годинній інкубації виявлен ріст у вигляді ніжної блакитної плівки.

Хворому 50 років з метою лікування черевного тифу призначений левоміцетин, але на наступний день стан хворого погіршився, температура підвищилася до 39, 6 о с. Для серодіагностики черевного тифу ставлять реакцію, при якій до різних розведень сироватки хворого добавляють діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат якої оцінюють по наявності осаду із склеєних бактерій. Для серологічної діагностики черевнотифозного бактеріоносійства було використано діагностикум, що являє собою оброблені таніном еритроцити барана, на яких адсорбований vi - антиген salmonella typhi. При бактеріологічному дослідженні блювотних мас хворих виділені грамнегативні палички середніх розмірів із заокругленими кінцями, рухливі, які аглютинуються сальмонельозною о - сироваткою групи в. При обстеженні хворої дитини, у якої відмічалось підвищення температури до 38°с, біль при ковтанні, набряк обличчя, адинамія, сіро - білі плівки на мигдаликах, лікар запідозрив дифтерію. В бактерiологiчну лабораторiю з вогнища харчового отруєння доставлена в ялена риба, при дослiдженнi якої на середовищі кiтта - тароццi бактерiолог виявив мiкроорганiзми подiбнi до “тенiсної ракетки”. Вкажіть збудника інфекцій, який може вражати слизові, викликати запалення внутрішніх органів, сепсис, утворення синьо - зеленого гною, як правило є стійким до більшості антибіотиків. При бактерiологiчному дослiдженнi сечi хворого пiєлонефритом видiленi мiкроорганiзми, що утворюють на мясо - пептонному агарi жовто - зелений пiгмент i характерний запах. При бактеріологічному дослідження гною із післяопераційної рани виділені мікроорганізми, які давали ріст на цукрово - кров’яному агарі через 7 - 10 днів в анаеробних умовах. При мікроскопії мікропрепарату з виділень хворої хронічним кольпо - вагінітом лікар виявив округлої форми та еліпсоподібні, що брунькуються клітини, розміром 3 - 6 мкм. При мікроскопічному дослідженні нативного препарату з випорожнень хворого, які мають кров яно - слизистий характер виявлені мікроорганізми округлої форми, в цитоплазмі яких містяться еритроцити, а також цисти дрібних розмірів з 4 ядрами.

У хворого з симптомами – головний біль, висока температура, лихоманка, кашель, із харкотиння виділили палички овоїдної форми з біполярним зафарбовуванням, грамнегативні, в мазках з бульоної культури розташовані ланцюжками, на агарі утворюють колонії r - форми.

Хвора 60 років, звернулася зі скаргами на наявність випинання в правій пахвинній області, яке виникло 6 місяців тому, після інтенсивного фізичного напруження, за остан - ній час випинання збільшилося в розмірах. Грыжевое выпячивание до 6 см в диаметре, в брюшную полость при легкой пальпации не вправляется, болезненное, кожа над ним не изменена, симптом кашлевого толчка положительный, определяется край грыжевых ворот. В области околопупочного операционного рубца появилось болезненное выпячивание, размерами 6х11 см, мягко - эластической консистенции, увеличивающееся при натуживании и кашле.

Під час операції з приводу защемленої пахвинно - калиткової кили після розкриття грижового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, а також значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Під час оперативного втручання з приводу защемленої післяопераційної вентральної кили, після вскриття грижового мішку, в ньому було виявлено чотири петлі тонкого кишківника. Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось плотно - еластичне, різко болюче утворення, розмірами 4. Зі слів лікаря швидкої допомоги, при первинному огляді у хворого визначалось невправиме, болюче, плотно - еластичне випячування в правій пахвинній ділянці, яке спускалося в мошонку.

Під час операції у хворого із защемленою післяопераційною вентральною килою (з моменту защемлення пройшло більше 2 - х годин) у грижовому мішку були виявлені багрово - цианотичні петлі тонкого кишківника. Хвора о 50 років, звернулась на прийом до хірурга зі скаргами на пухлиноподібне вип‘ячування в правій паховій ділянці, яке збільшується при фізичному навантаженні. При рентгенологічному дослідженні виявлено – сковзька кардіофункціональна кила стравохідного отвіру діафрагми з розмищенням кардіі на дні шлунку на 8 см вище діафрагми.

В мазках, виготовлених з раневого вмісту від хворого з підозрою на газову гангрену, виявлено велику кількість розташованих хаотично грам - позитивних паличок розміром 1. Бактеріологічній лабораторії досліджувалась в’ялена риба домашнього виготовлення, яка стала причиною важкого харчового отруєння, при мікроскопії виділеної на середовищі кітта – тароці культури виявлені мікроорганізми схожі на тенісну ракетку.

На середовищі кіта–тароцці через 20 годин виявлено грам - позитивні спороутворюючі палички (у вигляді тенісних ракеток), які росли також при 35°с на кров’яно - печінковому агарі в анаеробних умовах. В бактеріологічну лабораторію поступили промивні води шлунку, взяті у хворого з підозрою на ботулізм, а також підозріла в’ялена риба домашнього приготування. В бактерiологiчну лабораторiю з вогнища харчового отруення доставлена вялена риба, при дослiдженнi якої на середовищі кiта–тароцi бактерiолог виявив мiкроорганiзми, які мали вигляд тенiсних ракеток. У хворого, який поступив в інфекційне відділення із скаргами на спастичні скорочення м язів, із садна правої нижньої кінцівки були виділені бактерії з термінально розташованими спораами, що надавали їм вигляду барабанних паличок. Для цього дослідній групі мишей ввели екстракт із досліджуваного матеріалу та антитоксичну протиботулінічну сироватку типів а, в, е; контрольній групі мишей ввели екстракт без протиботулінічної сироватки.

Через две недели у больного повысилась температура, увеличились лимфоузлы, появилась отечность суставов, сыпь, зуд и нарушение со стороны сердечно - сосудистой системы. Бактеріологічне дослідження якості харчових продуктів (консервовані) з’ясувало наявність спороутворюючих мікроорганізмів, які були віднесені до збудників ботулізму.

При проведенні контролю за стерильністю перев(язочного матеріалу були виділені рухомі грампозитивні анаероби з округлими термінально розташованими спорами (“барабанні палички”). При мікроскопічному дослідженні вмісту виразки з темним струпом, оточеної набряком і гіперемією, виявлені товсті грам - позитивні палички з обрубаними кінцями, розташовані в капсулах поодинці або ланцюжками.

У хворої дитини з підвищеною температурою, диспептичними явищами і пітливістю через 2 дні з’явилися менінгеальні симптоми та гіперестезії, а на 5 - й день хвороби, після повторної температурної хвилі – різкі болі в м’язах ніг, а також їх в’ялі парези і паралічі. Через добу після вживання в їжу у їдальні котлет декілька учнів звернулися в медпункт із скаргами на біль у шлунку, блювоту, підвищену температуру, діарею. В місті зареєстровано спалах харчової токсикоінфекції, який виник після вживання заварних тістечок, із залишків яких виділено патогенні мікроорганізми.

38 на 1% лужній пептонній воді, після посіву в неї досліджуваного матеріалу (випорожнення) і 8 годинної інкубації в термостаті при 37 0 с, виявлено ріст у вигляді ніжної блакитнуватої плівки.

61 враховуючи скарги хворого, дані об єктивного дослідження та епідемічну ситуацію, лікар виставив попередній клінічний діагноз черевний тиф і направив досліджуваний матеріал в бактеріологічну лабораторію. A провести фаготипування виділеної чистої культури b зробити антибіотикограму c поставити реакцію преципітації d поставити реакцію зв язування комплементу e поставити реакцію нейтралізації. 70 для серодіагностики черевного тифу ставлять реакцію, при якій до різних розведень сироватки хворого додають діагностикум трьох видів мікроорганізмів, і результат якої оцінюють по наявності осаду із склеєних бактерій. A мікроаерофільні b наявність ферменту уреази c колонізація клітин гастрального типу d відсутність спор і капсул e наявність шести полярних джгутиків. 106 з випорожнень хворої дитини 6 - місячного віку, який знаходиться на штучному годуванні, виділена культура кишкової палички з антигенною структурою 0 - 111. A в реакції аглютинації з о - сироватками b на підставі біохімічних властивостей c шляхом фаготипування d на підставі мікроскопії забарвлених мазків e за характером росту на середовищі ендо. A мононуклеари, т - лімфоцити і лімфокіни b гранулоцити, т - лімфоцити і ig g c плазматичні клітини, т - лімфоцити і лімфокіни d в - лімфоцити, ig м e макрофаги, в - лімфоцити і моноцити.

A встановити титр антитоксинів в рнга b перевірити членів колективу на носійство палички дифтерії c встановити рівень антитіл проти дифтерійної палички d перевірити медичну документацію щодо вакцинації e перевірити стан імунітету щодо дифтерійної палички.

A перевірити токсигенність мікроорганізму b провести фарбування за методом буррі - гінса c зробити посів на кров яний агар d заразити кролика e провести реакцію аглютинації. При мікроскопії мазків з мигдаликів, забарвлених за методом нейсера, знайдені тонкі палички жовтого кольору з темно - коричневими зернами на кінцях, які розміщуються у вигляді римської цифри п ять. A протидифтерійної антитоксичної сироваткою, антибіотиками b дифтерійним анатоксином, антибіотиками c вакциною кодівак, сульфаніламідами d дифтерійними вакцинами.

A методами збагачення досліджуваного матеріалу (цетрифугірованням, флотацією) b біологічним методом c посівом матеріалу в середовища збагачення d методом імуноферментного аналізу e серологічним методом. A зараження лабораторних тварин b вивчення токсигенних властивостей збудника c фаготипування виділеної культури d серологічна ідентифікація збудника e шкірна алергічна проба. A гомогенізації і флотації b прайса і школьникової c темнопольна мікроскопія d мікроскопія препаратів, забарвлених за цилем - нільсеном e мікроскопія нативних мікропрепаратів. 107 хворому на туберкульоз, в анамнезі якого була відкрита легенева форма захворювання, проведено мікроскопічне дослідження мокротиння з метою виявлення збудника. При мікроскопічному дослідженні мокротиння в мазках, пофарбованих за методом циля - нільсена, виявлені червоні палички розмірами 0, 25 х 4 мкм, розташовані поодиноко, іноді невеликими скупченнями.

При дослідженні випорожнень тримісячної дитини з симптомами кишкової інфекції на середовищі ендо виросла велика кількість колоній темно - червоного кольору.

У бактеріологічній лабораторії з випорожнень хворого, що поступив в інфекційне відділення з діагнозом гостра дизентерія, виділена культура дизентерійних паличок григорьєва - шига. У хворого на пневмонію при бактеріоскопічному дослідженні виявлено грампозитивні диплококи, які розміщені у вигляді полум я свічки та оточені капсулою. На другий день проведеного бактеріологічного дослідження випорожнень хворого з гострим кишковим захворюванням лабораторією видано попереднє заключення. Aureus перед виробничою практикою у дитячому відділенні клінічної лікарні було використано елективне середовище з метою отримання чистої культури цього збудника. З ротової порожнини стоматологічного хворого виділені стрептококи, які на кровному агарі утворюють мілкі напівпрозорі колонії, оточені зеленуватою зоною. З носоглотки медсестри, працюючої в стоматологічній клініці, виділений збудник, який має вигляд гр - бобовидних коків, розміщених парами; на простих середовищах не росте, а на кров’яному з ристоміцином дає мілкі напівпрозорі колонії без гемолізу.

З тістечок виділена чиста культура грам позитивних коків, які утворювали зону гемолізу на кров’яному агарі, проявляли лецитиназну активність на жовточно - сольовому агарі, утворювали пігмент при культивуванні на світлі на молочно - сольовому агарі, коагулювали плазму протягом двох годин. З метою серологічної діагностики черевного тифу проводять постановку реакції, при якій до різних розведень сироватки хворого додають діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат якої оцінюють за утворенням аглютинату.