поняття наукового методу його основні риси та функції класифікація методів

поняття наукового методу його основні риси та функції класифікація методів

В кінцевому підсумку і мета, і завдання досліджен - ня зумовлені духовними і матеріальними потребами суспільства і (або) внутрішніми потребами самої науки.

Так, при розміщенні продуктивних сил нерідко метод енерговироб - ничих циклів використовується для вивчення господарства ве - ликих міст чи економічних вузлів, що є неправильним, бо він призначений для вивчення компонентної структури лише тери - торіально - виробничих комплексів великих економічних районів. Так виникли статистична фізика (викорис - тання статистичних методів для вивчення так званих стохастич - них процесів), економетрія (використання засобів різних мате - матичних теорій для теоретичного обґрунтування абстрактних економічних об єктів, процесів, явищ). Разом з тим, різні науки, не дивлячись на відмінності, ма - ють багато спільного, оскільки суттю всіх наук є відображення закономірностей матеріального і духовного світу, всі вони визна - чаються на основі дослідів, використовують одні і ті ж закони мислення і певною мірою служать інтересам суспільства. У зв яз - ку з цим, поряд із конкретно - науковими методами в наукових дослідженнях застосовуються методи, які є загальними для вели - кої групи наукових дисциплін. Факти, співвідношення між ними, експерименти, по - чаткові гіпотези, теорія, правдоподібні припущення і знову гіпо - теза — експеримент — уточнення, перевірка меж застосування теорії, виникнення парадоксів, теорія, інтуїція, осяяння — стри - бок — нова теорія і нові гіпотези — експеримент. На кожному етапі історичного розвитку науки в концентрованому виді додаються попередні дослідження і кожен результат розвивається, нічого не втрачається і не забувається. Метод є об єктивним, оскільки дозволяє відображати дійсність і її взаємозв язки, одночасно метод є суб єктивним, тому що ви - користовується певною людиною з її суб єктивними властивос - тями.

У науці використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів, які тісно між собою пов язані логічно, струк - турно і у процесі дослідження (див. Спочатку дослідник вивчає об єкт у польових умо - вах, отримує відповідну наукову фактичну інформацію, а після цього створює економічні моделі і експериментує з ними за до - помогою математичної обробки даних, знятих у процесі дослі - джень (метод математичного моделювання); ¦ використовуються на різних рівнях дослідження — емпі - ричному (наприклад, метод аналогії, статистичні методи) й теоре - тичному (аксіоматико - дедуктивний, метод абстрагування тощо); ¦ використовуються взаємозв язано при переході від одно - го масштабу дослідження до іншого. Загальнонаукові методи — це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використову - ються в усіх чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об єктів дослідження. Нарешті, конкретно - наукові методи, які використовуються в окремих науках чи в генетично пов язаних або об єднаних спільністю об єктів дослідження групах. Тоді як метод балансів може застосовуватися у декількох близьких за певною ознакою дис - циплінах (наприклад, у регіональній економіці та економічній географії). У процесі цієї діяльності досягається засвоєння учнями знань, вмінь та навичок, формування діалектико - матеріалістичного світогляду, розвиток пізнавальних здібностей і творчої активності, моральних якостей майбутніх будівельників країни та підготовка учнів до свідомого вибору професії чи сфери трудової діяльності. Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам ятовує тощо цей ма­теріал. Це дозволяє зробити висновок про те, що під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємозв язаної діяльності учителя й учнів, спря­мованої на досягнення завдань процесу навчання. У методі трудового навчання виступають два взаємопов’язаних між собою процеси – керівна діяльність вчителя і самостійна навчально - пізнавальна і практична робота учнів. Останнє в трудовому навчанні висувається на перше місце, але його успішність залежить від керівництва вчителя, від того, як він допомагає учням засвоювати теоретико - технічні основи виробничих процесів, що вивчаються, а також формувати правильні прийоми, вміння, навички поводження з технікою, виконання технологічних операцій і трудових дій. З боку вчителя - це різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, з боку учнів - це набуття навчальних компетентностей. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Кожен учитель гімназії (класичної, реальної), користуючись досвідом старших колег, власним досвідом, статтями з газет і журналів, створював свою власну методику викладання навчальних предметів, яка базувалася на загальних і спеціальних методах. Класифікація методів навчання - це впорядкована за певними ознаками система методів; групування методів навчання за певними ознаками та встановлення між ними зв язків. Голант); за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально - ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково - пошуковий, дослідницький (і. Скаткін); залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (м. єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (і. Харламов); класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально - пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (ю. На практиці вчителі інтегрують методи різних груп, утворюючи неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети.

Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Лекція в 9¬12 - х класах служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками, перенесеними з вищої школи, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки вчителя, відповіді на запитання. Дидактики не рекомендують вивішувати або виставляти засіб ілюстрації заздалегідь (на початку уроку), щоб не привернути до нього увагу учнів, щоб ілюстрація не була достроковою до того моменту, коли для вчителя настане час скористатися наочним посібником. Навчальна телепередача або кіно - відеофільм чи його фрагмент; діюча модель, дослід з фізики або хімії; спостереження за погодою (у початковій школі); досліди у шкільній теплиці, робота на пришкільних ділянках. Ці методи не несуть нової навчально - пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань. Репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності; творчі, проблемно - пошукові методи (м. Лернер) визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому, ніж у масовій школі, рівні (гімназіях, ліцеях, колегіумах, колежах). Проблемно - пошукова методика, на відміну від репродуктивної, пояснювально - ілюстративної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність учнів. Звичайно, включити учнів у творчу пізнавальну діяльність здатний тільки той педагог, який має високу професійну майстерність, якого учні поважають і люблять. Власне кажучи, елементи самостійної праці учнів тут об єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, у результаті чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності; самостійна робота учнів поза контролем учителя - самостійна робота вдома. Поряд із цим домашні завдання мають позитивний вплив на розумовий розвиток, виховання та самовиховання дитини, сприяють виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності. Створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів). Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу; пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань (ігри - подорожі, вікторини тощо). У пробудженні та закріпленні інтересу до знань надійним спільником є гумор педагога, що спирається на його педагогічну етику, інтелект учнів та вчителя. Дискусія успішніше проводиться між паралельними класами; аналіз життєвих ситуацій викликає інтерес учнів як метод застосування теоретичних знань на практиці. В умовах демократизації та гуманізації процесу навчання й виховання значну роль відіграють диференційований та індивідуальний підходи, ситуація успіху в навчанні для учнів середнього рівня, що є стимулом для учнів, яким педагог допомагає вийти на вищий рівень навчальних досягнень, проводячи індивідуальні консультації, додаткові заняття. їх виконання привчає учнів до дисциплінованості, що є головним у використанні цих методів, хоча даний аспект вивчено в дидактиці недостатньо; заохочення та покарання в навчанні. Соціальні, пов язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства; полікультурні - стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; комунікативні - передбачають опанування важливого в роботі та суспільному житті усного й писемного спілкування, оволодіння кількома мовами; інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію; саморозвитку та самоосвіти, пов язані з потребою та готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; компетенції, що реалізуються у прагненні та здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності. Об єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності, емоційно - ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Систему принципових вимог і правил; види контролю; зміст контролю за різними видами навчальної діяльності; нормативи чотирибальної та дванадцятибальної системи оцінювання. Систематичність обліку та контролю; всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю; диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю); об єктивність оцінювання; урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя; єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу.

Прийоми навчання - це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди включає такі прийоми.

Методи навчання не тільки спрямовані на передачу та сприймання знань, умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, який виражається у функціях навчального процесу.

У ході навчання завдяки застосуванню вчителями цілеспрямованих методів і прийомів виховання почуття обов язку, відповідальності розвивається інтерес до того чи іншого предмета, що інколи впливає на майбутній вибір конкретної професії. У 70¬80 - х роках у педагогічній літературі автори доводили, що розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно - наукової групи методів, що кмітливість і спритність їх думки краще розвивається, коли діти змалку привчаються не тільки заучувати матеріал, а й розмірковувати над ним, цілеспрямовано формують у них абстрактне мислення. Користуючись нею, кожен педагог визначає ті найоптимальніші методи, які дають можливість учням свідомо сприймати навчальну інформацію, бути активними у процесі навчання. У поданій піраміді засвоєння знань учнями відображені доцільність і аргументація використання тих чи інших методів у процесі викладання навчальних предметів. Розгляд спостереження, порівняння, вимірювання, експерименту як загальних методів дослідження, а також абстрагування, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, інтуїції, моделювання як специфічних емпіричних. Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере.

Так, при розміщенні продуктивних сил нерідко метод енерговиробничих циклів використовується для вивчення господарства великих міст чи економічних вузлів, що. Факти, співвідношення між ними, експерименти, початкові гіпотези, теорія, правдоподібні припущення і знову гіпотеза – експеримент – уточнення, перевірка меж застосування теорії, виникнення парадоксів, теорія, інтуїція, осяяння – стрибок – нова теорія і нові гіпотези – експеримент. Спочатку дослідник вивчає об єкт у польових умовах, отримує відповідну наукову фактичну інформацію, а після цього створює економічні моделі і експериментує з ними за допомогою математичної обробки даних, знятих у процесі досліджень (метод математичного моделювання); (наприклад, метод аналогії, статистичні методи) й теоретичному (аксіоматико - дедуктивний, метод абстрагування тощо);використовуються взаємозв язано при переході від одного масштабу дослідження до іншого. Загальнонаукові методи – це такі засоби і прийоми (чи їх сукупність), які з тими чи іншими модифікаціями використовуються в усіх чи майже в усіх науках з урахуванням особливостей конкретних об єктів дослідження. Тоді як метод балансів може застосовуватися у декількох близьких за певною ознакою дисциплінах (наприклад, у регіональній економіці та економічній географії). Наприклад, наявність сприятливих природних і соціально - економічних умов для розвитку приморських транспортно - торговельних комплексів (тепле незамерзаюче море, захищені бухти, суспільні потреби у зовнішній торгівлі) неодмінно спричинить появу та функціонування цих комплексів у відповідних місцях. Отже, можна допустити, що різні об єкти того самого явища (наприклад, бюджетні системи низових адміністративних районів є варіантами станів певної (обласної) системи в умовах експерименту.

Він передбачає усунення під час дослідження об єктів, явищ і процесів несуттєвих, другорядних властивостей і відносин і виділення головного, визначального. Філософи визначають модель як мислено представлену чи матеріально реалізовану систему, яка відображаючи чи відтворюючи об єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об єкт. Метод формалізації – це вивчення об єктів шляхом відображення їх змісту, структури, форми чи функціонування у знаковому вигляді, з допомогою штучних мов (знакових систем). Крім математичної формалізації, існує логіко - математична, особливо при вивченні структури понять і у логічному численні, а також знакова формалізація – за допомогою штучної мови хімічних символів (значків) і операцій з ними.

В) взаємопов язані групи елементів і групи груп формують підсистеми даної системи (наприклад, кілька первинних систем розселення, які формують систему розселення низового району, є її підсистемами); г) система є не простою сумою елементів і підсистем, а їх єдністю що характеризується певною цілісністю і новими рисами цілісності; ґ) сукупність підсистем системи разом із зв язками між ними утворює її структуру.

Так, система агропромислового комплексу області в ролі надсистем має обласну соціально - економічну (інтегральну) надсистему і загальноукраїнську агропромислову надсистему; є) кожна система здійснює властиву їй одну або кілька зовнішніх функцій. Відкриті і закриті, невеликі і великі, простій складні, статичні і динамічні, детерміновані і стохастичні (ймовірнісні), фізичні та інформаційні, нерегульовані і регульовані; останні, у свою чергу, діляться на саморегульовані і несаморегульовані, зокрема, що самі навчаються і не самі навчаються, зокрема, що самоорганізуються і не самоорганізуються, зокрема, що самоудос - коналюються і несамоудосконалюються. Системний синтез передбачає рух думки, розумових і практичних операцій від визначення (ідентифікації) елементів системи, встановлення зв язків між ними, виділення на цій основі підсистем і об єднання їх і тих елементів, що не увійшли в окремі підсистеми, у переважно великі чи складні системи.

Отже, це складний метод, при застосуванні якого використовують специфічні особливості деяких інших методів – моделювання, аналогії, абстрагування тощо. У фізиці, наприклад, це ідеальна рідина (така рідина, яка не стискається), ідеально чорне тіло (таке тіло, що не випускає у зовнішній світ жодних променів) тощо. Він базується на встановленні початкового набору понять, формулюванні кількох аксіом, тобто істин, які не потребують доказів (які приймаються без доведення). Наприклад, в економічній науці і економічній географії – балансовий метод, у географії, економіці, геології і біології таким є метод польових досліджень чи картографічний. Метод польових досліджень використовується для безпосереднього вивчення об єкта в натурі (вивчення в терені) шляхом спостереження за ним, інструментальним вимірюванням параметрів, дослідження функціонування, структури чи розвитку.

В економіці це найчастіше буває при маркетинговому дослідженні сільськогосподарських, промислових, транспортних підприємств, закладів сфери послуг або первинних форм територіального зосередження суспільства – населених пунктів, промислових кущів чи вузлів, агропромислових елементарних комплексів, елементарних систем розселення тощо. Початковий (попередній, підготовчий) – вивчення джерелінформації про досліджуваний об єкт (фондових, архівних, літературних, картографічних тощо) і формування попередніх ідей, проблем, гіпотез тощо; власне польовий – збір матеріалів і первинної інформації, уточнення існуючих відомостей, попереднє обгрунтування гіпотез, перевірка ідей тощо; метод аналізу аналогових об єктів – це вивчення подібних об єктів шляхом їх порівняння, коли знання про один із них є достовірним. Він визначається як група розрахункових прийомів для аналізу, прогнозування і планування розвитку динамічних систем з установленими потоками ресурсів і детермінованими залежностями між прибутковою і видатковою частинами.

Трудових ресурсів, міграційний баланс, міжгалузевий баланс виробництва і споживання продукції, баланси палива, електроенергії, транспортний баланс, баланс прибутків і видатків населення та ін. Картографічний метод – це складання картографічних моделей (окремих карт, їх серій, атласів) і отримання нового знання шляхом їх аналізу і перетворення. Конкретного об єкта найчастіше застосовується деяка сукупність методів і прийомів, що дає змогу найповніше і з оптимальними зусиллями досягнути поставленої мети.

Економічний процес – це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відмирання старого і виникнення нового явища. Дослідження – це вивчення за допомогою певних методів суті явиш, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві. Вибір теми, формування цілей дослідження, гіпотези, складання програми, нагромадження фактів, приведення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, перевірку теоретичних висновків, розробку заходів з використання їх на практиці. Вивчення явищ і процесів у народному господарстві не ізольовано один від одного, а в їх взаємному зв язку (принцип системного підходу); не в статичному стані, а в історичному розвитку (принцип історизму); розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні, як єдність. Формально - логічна – це способи і прийоми організації та проведення досліджень, збору і обробки матеріалів, що характеризують діяльність, яка вивчається. Спостереження, економічні групування з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статистико - економічний аналіз зв язків між показниками з використанням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного аналізу тощо; теоретичних узагальнень. Експериментальний метод забезпечує високу якість досліджень при вивченні організації і управління виробництвом, організації і діяльності вільних економічних зон, застосуванні безтарифних форм оплати та ін. Вивчення об єктивної реальності нових даних науки і практики з виявленням встановлених закономірностей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення поставленого завдання з урахуванням досліджень науки і практики; технічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.

Встановлення існуючих взаємозв язків між явищами; визначення основної ланки в розвитку явищ; розробку науково обгрунтованих нормативів з урахуванням досягнень науки і розробку балансів на основі вимог економічних законів. Цей метод дослідження включає спостереження за доцільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення природи суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції; теоретичні висновки з певних понять, категорій і законів, що відображають розвиток процесу.