електронний підручникз методики образотворчої діяльності
Швидкі темпи інформатизації нашого суспільства, наміри україни до співпраці з європейським союзом і приєднання до болонського процесу вимагають переосмислення підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, розробки нових освітніх концепцій приведення змісту, методів, форм навчання відповідно до вимог і потреб суспільства, об єктивній необхідності використання нових інформаційних технологій в навчальному процесі, створення умов для професійного і особового саморозвитку майбутнього фахівця. Метою роботи є розробка електронного підручника з дисципліни „методика професійного навчання” для системи дистанційного навчання, який відповідає наступним вимогам. гнучкість, забезпечення максимальних можливостей до його доопрацювання, модифікації і подальшого розширення з урахуванням досвіду використання; - теоретичний матеріал, побудований в логічній послідовності і який повинен сприяти трансформації пояснювального способу передачі знань викладача в засіб пізнання самими студентами з метою формування їх творчого мислення; виклад основного матеріалу.
Структура даного підручника включає крім тексту, що складається з дванадцяти розділів і введення, базові знання, цільові установки, схеми, таблиці, питання і завдання для контролю, завдання для самостійної роботи, тестові завдання для самоконтролю, список додаткової літератури, що рекомендується для розширення знань з тієї або іншої проблеми вивченого розділу, відомості про автора тексту.
Підручник є html - сторінки, доступними для використання на будь - якому комп ютері з будь - якою платформою при встановлених web - роузерах (ms internet explorer). Крім усього іншого, така стратегія дозволяє зробити підручник достатньо гнучким, забезпечити максимальні можливості для його доопрацювання, модифікації і подальшого розширення з урахуванням досвіду використання. Ця педагогічна система може бути використана як при автономному вивченні студентами даного курсу в домашніх умовах або в академії, так і при дистанційному навчанні студентів. Він включає певні розділи, які згруповані таким чином, що є загальні розділи 1, 2, 3, 4…12 і конкретні розділи, які описують технологію формування певних умінь студентів. У основі підручника лежить системний підхід, який визначає зовнішні зв язки підручника, його роль в підготовці майбутнього інженера - педагога, цілі і завдання методичної підготовки і технологію формування методичних умінь. усвідомлення механізму трансформації технічного знання в педагогічну систему навчання і методику дидактичного проектування на рівні спеціальності, дисципліни і теми.
Базові знання з дисциплін психологія, теорія і історія педагогіки та професійна педагогіка, які вивчалися раніше; цільову установку; план; зміст; питання і завдання для контролю; завдання для самостійної роботи.
Формування у студентів загального уявлення про методику як науку та навчальний предмет, про завдання курсу “методика професійного навчання” (мпн) і його роль у професійній освіті інженера - педагога. – застосовувати системний підхід до аналізу предметів, явищ та процесів, а також окремих понять, у тому числі понять “педагогічна діяльність”, “методична підготовка”; розділ 2. Вивчення навчального матеріалу даного розділу дає можливість студентам формувати уміння відтворювати відому інформацію про засоби і способи здійснення етапу аналізу і конструювання змісту освіти; виконувати типові дії, пов язані з аналізом вже існуючих документів (освітньо - кваліфікаційних характеристик, навчальних планів і програм), за наявними даними про професію і кваліфікацію фахівця, а також за узагальненими вимоги до його підготовки, планом підготовки і програмою професійної підготовки; самостійно конструювати зміст підготовки фахівця традиційної спеціальності, проведення аналізу професійної діяльності робітника заданої професії. Сформувати загальне уявлення про сутність та основні елементи діяльності викладача на етапі аналізу й прогнозування мети навчання; прогнозувати цілі навчання на підставі отриманих результатів аналізу професійної діяльності; конкретизувати мету навчання для різних дисциплін і розділів програми професійної підготовки; визначати параметри мети (еталони) для різних тем професійної підготовки.
– аналізувати матеріально - технічну й дидактичну бази навчального закладу за заданою дисципліною щодо їх використання в навчальному процесі; – визначати способи.
Аналізу початкових умов під час вивчення конкретної теми; формування й упровадження базового матеріалу в навчальний процес; використання наявного устаткування в навчальному процесі. В процесі оволодіння розділу освоюється література з аналізу наявної інформації і конструювання змісту навчальних матеріалів, які включають такі вміння. – для певної дисципліни технічного профілю проаналізувати наявну літературу (навчальну, технічну, довідкову, наукову), виявити переваги та недоліки, визначити способи компенсації недоліків і порядок використання літератури в навчальному процесі; – для заданої теми навчального матеріалу на основі встановленої мети навчання сконструювати логіко - змістові матеріали, що включають логічний аналіз понять, план викладу інформації, текст, контурний конспект. В процесі вивчення теми у студентів формуються вміння здійснювати продуктивну і творчу діяльність щодо вибору і реалізації способів мотивації навчальної діяльності на кожному з етапів навчання. для заданої теми навчального матеріалу відповідно до мети навчання виділяти етапи формування діяльності (практичні і теоретичні); - проектувати технології закріплення навчального матеріалу, які дозволяють сформувати всі необхідні властивості дій згідно з метою навчання; розділ 10. В процесі вивчення навчального матеріалу на підставі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння проектувати проблемні технології навчання, які охоплюють. В процесі вивчення навчального матеріалу на основі наявної інформації щодо конкретних умов навчання формуються уміння проектувати технології контролю діяльності. виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації і інші характеристики конкретного викладача; багато хто, звичайно, не розділяє цієї позиції, вважаючи, що тести виключають такі необхідні навики, як аналіз, зіставлення, логічне мислення, уміння доводити тощо. Перспективи подальших досліджень сподіваємося, що цей підручник може бути корисним не тільки при підготовці інженерів - педагогів технічних та сільськогосподарських навчальних закладів, але і для системи підвищення кваліфікації викладачів технікумів та внз. застосовувати системний підхід до аналізу предметів, явищ та процесів, а також окремих понять, у тому числі понять “педагогічна діяльність”, “методична підготовка”; розділ 2. аналізувати матеріально - технічну й дидактичну бази навчального закладу за заданою дисципліною щодо їх використання в навчальному процесі; - визначати способи.
Аналізу початкових умов під час вивчення конкретної теми; формування й упровадження базового матеріалу в навчальний процес; використання наявного устаткування в навчальному процесі; v третій модуль включає розділ 5. для певної дисципліни технічного профілю проаналізувати наявну літературу (навчальну, технічну, довідкову, наукову), виявити переваги та недоліки, визначити способи компенсації недоліків і порядок використання літератури в навчальному процесі; - для заданої теми навчального матеріалу на основі встановленої мети навчання сконструювати логіко - змістові матеріали, що включають логічний аналіз понять, план викладу інформації, текст, контурний конспект. із теплим сонячним промінням, із грайливою пісенькою струмочка, із веселим щебетом птахів… вже яскравіше дивиться на нас сонечко, лагідніше торкається нашого обличчя. Сприяти розвитку спостережливості при розгляді натури (якщо можливо), удосконалювати вміння давати словесну характеристику, розвивати практичну вмілість у створенні виразної композиції; виховувати емоційне сприйняття прекрасного збагатити уявлення дітей про різноманітність природи, закріпити назви первоцвітів, вчити малювати квіти – підсніжники, передавати його зовнішні ознаки (стебло, листя, трьохпелюсткова квітка), закріпити знання про виразність використання теплих та холодних тонів, удосконалювати навички роботи фарбами.
Здатність використовувати психолого - педагогічні та методичні знання для різнобічного розвитку дітей дошкільного віку; бути обізнаним з інноваційними педагогічними технологіями навчання та виховання дітей дошкільного віку, впроваджувати їх в освітній процес. Здатність організовувати різні види діяльності дітей дошкільного віку на засадах дитиноцентричного, особистісно - зорієнтованого, індивідуально - диференційованого підходів. Організовувати освітній процес в закладі дошкільної освіти, створюючи умови для повноцінного формування особистості дітей, їх розумового, фізичного, морального, естетичного розвитку.
З боку вчителя - це різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, з боку учнів - це набуття навчальних компетентностей. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. У структуру методу входять зміст навчання, шляхи досягнення мети, активність учнів, методичні прийоми, мета, способи, завдання, інструменти, засоби, правила, педагогічна майстерність учителя. Установлення пізнавального й виховного значення даного навчального предмета та його місця в системі шкільної освіти; визначення завдань вивчення даного предмета та його змісту; вироблення відповідно до завдань і змісту навчання методів, методичних засобів та організаційних форм навчання. Кожен учитель гімназії (класичної, реальної), користуючись досвідом старших колег, власним досвідом, статтями з газет і журналів, створював свою власну методику викладання навчальних предметів, яка базувалася на загальних і спеціальних методах. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці; учення про методи пізнання та перетворення дійсності; діалектичні методи, які є найзагальнішими та діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуються і через загальнонаукову і через часткову методику.
Класифікація методів навчання - це впорядкована за певними ознаками система методів; групування методів навчання за певними ознаками та встановлення між ними зв язків. Голант); за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально - ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково - пошуковий, дослідницький (і. Скаткін); залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (м. єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (і. Харламов); класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально - пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (ю. На практиці вчителі інтегрують методи різних груп, утворюючи неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети.
Ефективність зазначеного методу залежить го - ловним чином від уміння вчителя розповідати, дохідливості та доступності інформації, від поєднання його з іншими методами навчання. Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Лекція в 9¬12 - х класах служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками, перенесеними з вищої школи, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки вчителя, відповіді на запитання. Дидактики не рекомендують вивішувати або виставляти засіб ілюстрації заздалегідь (на початку уроку), щоб не привернути до нього увагу учнів, щоб ілюстрація не була достроковою до того моменту, коли для вчителя настане час скористатися наочним посібником. Навчальна телепередача або кіно - відеофільм чи його фрагмент; діюча модель, дослід з фізики або хімії; спостереження за погодою (у початковій школі); досліди у шкільній теплиці, робота на пришкільних ділянках. Ці методи не несуть нової навчально - пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань. Репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності; творчі, проблемно - пошукові методи (м. Лернер) визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому, ніж у масовій школі, рівні (гімназіях, ліцеях, колегіумах, колежах). Проблемно - пошукова методика, на відміну від репродуктивної, пояснювально - ілюстративної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність учнів. Звичайно, включити учнів у творчу пізнавальну діяльність здатний тільки той педагог, який має високу професійну майстерність, якого учні поважають і люблять. Власне кажучи, елементи самостійної праці учнів тут об єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, у результаті чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності; самостійна робота учнів поза контролем учителя - самостійна робота вдома. Поряд із цим домашні завдання мають позитивний вплив на розумовий розвиток, виховання та самовиховання дитини, сприяють виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності. Створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів). Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу; пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань (ігри - подорожі, вікторини тощо). У пробудженні та закріпленні інтересу до знань надійним спільником є гумор педагога, що спирається на його педагогічну етику, інтелект учнів та вчителя. Дискусія успішніше проводиться між паралельними класами; аналіз життєвих ситуацій викликає інтерес учнів як метод застосування теоретичних знань на практиці. В умовах демократизації та гуманізації процесу навчання й виховання значну роль відіграють диференційований та індивідуальний підходи, ситуація успіху в навчанні для учнів середнього рівня, що є стимулом для учнів, яким педагог допомагає вийти на вищий рівень навчальних досягнень, проводячи індивідуальні консультації, додаткові заняття. їх виконання привчає учнів до дисциплінованості, що є головним у використанні цих методів, хоча даний аспект вивчено в дидактиці недостатньо; заохочення та покарання в навчанні. Соціальні, пов язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства; полікультурні - стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; комунікативні - передбачають опанування важливого в роботі та суспільному житті усного й писемного спілкування, оволодіння кількома мовами; інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію; саморозвитку та самоосвіти, пов язані з потребою та готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; компетенції, що реалізуються у прагненні та здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності. Об єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності, емоційно - ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати та викладати навчальний матеріал; навчальна - зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню та систематизації навчального матеріалу, удосконаленню підготовки учня (класу, групи); діагностично - коригуюча, що допомагає з ясувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та корегувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків; стимулюючо - мотиваційна, що визначає тему, таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність і сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання; виховна, що передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, розвиток якостей особистості. Систему принципових вимог і правил; види контролю; зміст контролю за різними видами навчальної діяльності; нормативи чотирибальної та дванадцятибальної системи оцінювання. Систематичність обліку та контролю; всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю; диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю); об єктивність оцінювання; урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя; єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу.
На інформаційному, або догматичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно - інформаційного методу; на проблемному, або аналітичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесно - проблемного методу; на евристичному, або пошуковому, рівні словесна форма набуває характеру словесно - евристичного методу; на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словесно - дослідницького методу.
Наприклад, поєднання наочного методу навчання з іншими методами дало можливість утворити наочно - ілюстративний метод, наочно - проблемний, наочно - практичний, наочно - дослідний. Прийоми навчання - це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди включає такі прийоми.
Шаталов неодноразово твердив, що в його арсеналі напрацьовано більше тисячі прийомів, у той же час він використовує при викладанні лише 30 методів, указуючи цим на те, що прийоми є складовою частиною методу.
Методи навчання не тільки спрямовані на передачу та сприймання знань, умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, який виражається у функціях навчального процесу.
Освітня функція як основа передбачає застосування тих методів і прийомів керування навчальною діяльністю учнів, які сприяли б успішному засвоєнню знань, умінь, наукового світогляду та його відповідних складових - переконань, як упевненості у правильності своїх знань. У ході навчання завдяки застосуванню вчителями цілеспрямованих методів і прийомів виховання почуття обов язку, відповідальності розвивається інтерес до того чи іншого предмета, що інколи впливає на майбутній вибір конкретної професії. У 70¬80 - х роках у педагогічній літературі автори доводили, що розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно - наукової групи методів, що кмітливість і спритність їх думки краще розвивається, коли діти змалку привчаються не тільки заучувати матеріал, а й розмірковувати над ним, цілеспрямовано формують у них абстрактне мислення. Користуючись нею, кожен педагог визначає ті найоптимальніші методи, які дають можливість учням свідомо сприймати навчальну інформацію, бути активними у процесі навчання. У поданій піраміді засвоєння знань учнями відображені доцільність і аргументація використання тих чи інших методів у процесі викладання навчальних предметів.
Коментарі
Дописати коментар