топоніміка німецьких міст
За легендою місто засновано улюбленцем і радником київських князів аскольда і діра житомиром, який ніби після їх убивства не захотів служити олегові і пішов зі своєю дружиною на захід у ліси, де й заснував нове поселення, назвавши його своїм іменем; чеський славіст я. Саме місто названо миколаїв на пам ять про штурм очакова, в день православного свята святого миколи 6 грудня 1788 p якого вважали за покровителя моряків. У роботі буде застосований комплексний підхід до вирішення проблеми вивчення топонімічної лексики у лінгвокраїнознавчому аспекті, оскільки більшість дослідників і вчених, які займалися вирішенням цієї проблеми, звертали увагу на вивчення лише окремих її складових частин, наприклад, окремо досліджували різні назви міст чехії. Топоніми утворюються або від загальних назв - апелятивів, або від власних назв - антропонімів (власні назви, які пов язані з соціальним, історичним та етнографічним фоном). Загальні назви - це назви, які не називають конкретну особу, тварину чи річ, а які позначають цілу групу однорідних явищ, наприклад дерево, липа, учень, кінь, боротьба (strom, lн pa, ћб k, kщ т, soute ћ) і т. (географічні назви), представника народу чи держави (jmйna nбrodnн, kmenovб, obyvatelsk б), підприємства (podniku), витвору мистецтва (ume leckэ vэ tvor), книгу (knihy) і т. J i шн, lenka, v anи ura, (назви осіб); љemн k, rek (назви тварин); praha, vltava, и echy, europa (географічні назви); praћ an (назви жителів); kniha (національне підприємство); dalib or (опера bedшicha smetany); babiи ka (назва книги boћeny nemcovй); prб ce (новини). Завдяки своїй індивідуалізуючій функції власні назви можуть також називати колективи (slovanstvo), можуть утворювати і множину (и apkov й), і, входити до складу словосполучень (v нt e zslav nezval, karlovy vary). Межа між власними та загальними назвами не є завжди чіткою, напр jmй na pшнsluљnнkщ stбtщ, nбrodщ, kmenщ a oby vatel me st вважаємо власними назвами, однак в інших мовах їх відносять до загальних (напр в укр. Однак перехід назв з області загальних до власних пов язаний не лише з історичним чинником, але, головним чином, із сучасною мовою, тобто це група власних назв, яка пов язана з декількома загальними назвами.
Наприклад, словосполучення novй m e sto означає кожне нове поселення; для деяких поселень це словосполучення стало власною назвою - і тому на письмі позначається великими літерами, nov й m e sto. Отже, подібно до того, як геолог вивчає послідовність нашарувань і відносний вік геологічних порід, тобто вивчає геологічну стратиграфію, топоніміст, вивчаючи склад географічних назв, відкриває під новими нашаруваннями давніші, а іноді дуже давні назви, тобто досліджує топонімічну стратиграфію. Топонімічні назви чехії і моравії були зафіксовані і в документах, і в хроніках, і в легендах власне чеського походження (так, в kosmov e kronice це назви belin. Такого роду назви можна вважати відображенням впливу німецького компоненту на процес розвитку та виникнення чеських міст, на формування соціальної, політичної та економічної сфери.
Наприклад, назва села на сазаві (иeskэ) љternberk виникла з позначення міста, названого на честь його власників - представників чеської династії, проте онімеченої, так само як і багато чеських шляхетських родів епохи феодалізму.
Щодо деяких назв чеських поселень та міст велася справжня політична боротьба, останньою (заключною) фазою якої була тотальна асиміляція цих назв до правил чеської мови після 1945 р. (що, в свою чергу, вплинуло на політичну ситуацію та, подекуди, зайшло занадто далеко, адже змін зазнали і деякі власне чеські назви, вже давно адаптовані до чеської мови.
Відображення тогочасної ідеології можна було помітити і упродовж останніх чотирьох десятиліть, які позначилися відмовою від релігійних коренів місцевих назв. Правильним було те, що таке явище не відбулося там, де старі топоніми утворювали єдність (для порівняння hora svatйho љebestiбna, hora svatй kateшiny). Вже з цих прикладів видно, наскільки складніші позамовні процеси характерні для топонімів і наскільки міцно пов язані географічні назви з історією країни, відображенням якої вони являються. А) ім я - зазвичай мова йшла про ім я, утворене від імені засновника (зачинателя) роду, наприклад litome ш ice - із суфіксом - ісе, про ім я засновника, власника і т. Д наприклад litomyљ l, boleslav, libe т (із давнім суфіксом - j b, який пізніше зник), beneљ ov (із суфіксом - ov), jiин n (з суфіксом - іn), nelahozeves (який складений із назви nelachod) і т. А) назви природних утворень і явищ, наприклад, водних потоків (teplice - назва походить від прикметника teplэ), пагорбів (chlumec - назва походить від іменника chlum), видів землі (blatn б - blбto), рослин і тварин (jablonec - jabloт, lipova - lн pa, m edvedice - medved) і т. Назви іншомовного походження - загалом, йдеться про складені назви, які закінчуються на - dorf (vesnice), - ztein (kб men), - b erg (hora), - burg (hrad), - stadt (me sto), - bach (potok), - w ald (les), - tal (ъdolн). Хоча ці назви іншомовного (німецького походження), з точки зору сучасної мови вони повністю адаптуються на чеські (наприклад, frenљtбt, ћ amberk, bruntб l і т прикметники (uhlншskэ, krб lov sk э); присвійні прикметники (hrochщ v, tэ nec, defurovy, laћany, krбlщv dvщ r), означення - конкретизатори, які не збігаються (hradec krбlovй, dvщr krб lov й). У разі, якщо усього було недостатньо, деякі населені пункти, отримували назву згідно із місцем поселення (bystш ice pod pernљ tejnem, planб u mariбnskэ ch lбznн, teplб nad beи vou). У цій книзі за допомогою сучасних методів, які базуються на співпраці мовознавства, історії та географії, подається виклад цілої системи найстаріших назв місцевостей у її суспільних та географічних умовах. љ t e rnberk, hnojice, hynkov, horka, te љ etice, slatinice, drahanovice, ludйш ov (тут може бути ten і ta olomouc), иechy pod koљншem, malй hradisko, housko, vilйmov ice, skaliи ka, sentice, koљн kov, oslavany, budkovice, brб nice, dolnн kounice. Місто hloube tн n в народі, і в історичних джерелах називається hloupe tн n (походило від народної назви hlъ pata), оскільки давало привід до негативних асоціацій на hloube tн n. Buљtмhrad - hrad, haj - stroj, praha - ћena, bechynм - rщ ћe, choceт - pнseт, meziшнин - stavenн, chocerady - hrady, luћбnky - ћeny, blata - mмsta, starэ - mladэ, blatnб - mladб, jablonnй - mladй і т. Пізніше, коли іменники чоловічого роду почали розрізняти згідно із тривалістю вживання, усталилося закінчення - а, яке було призначене для назв живих істот. Закінчення - u мають у родовому відмінку насамперед, ті топоніми, які мають у родовому відмінку закінчення - а (напр pнsek, brod, most, bor, travnнk, hrб dek, hrob, sloup, oшech, chrбst, chlum, cheb, frэdek, tanvald, varnsdorf, ћпar hdriљpach, kynћvart, petшvald, kaшez, krompach і т. Подеколи зустрічаємо обдва форми закінчень; закінчення - а вживається мешканцями самого міста і його околиць, закінчення - u вживають ті люди, які не знають місцевих звичаїв. Нова форма - u вживалася проти форми з - e (м) тому, що перед - e змінюється приголосна основи, тоді як перед - u вона залишається незмінною (напр zбbшeh - місцевий відмінок zбbшeze, zбbшehu). Теоретично назви цього типу у місцевому відмінку можуть мати лише подвійне закінчення, по - перше - e (м), по - друге - u однак в деяких назвах обидві форми не виражаються; існують, наприклад, лише форми.
При визначенні роду у деяких топонімічних назвах, які мають закінчення - c, - и, - j, - т, - ш, - љ, - ќ, - ћ, - l, - m, - v, - z в називному відмінку виникають сумніви, оскільки ці назви можуть, згідно із своїм закінченням, відноситись як до назв чоловічого роду, так і до назв жіночого роду.
Bezdмz, bшeclav, budeи, и бslav, dobшнљ, hostoun, chotмboш, jaromмш, kromмшнћ, ledeи, libeт, liteт, miroslav, nбmeљќ, oldшнљ, pшнbram, jkuteи, sobмslav, starkoи, tшeboт, tшeљt, touћim, tuchoraz, unhoљќ, vlaљim, zbrslau і т. Ця зміна відбулася, насамперед, у діалектах в центральній частині чехії (у народному звичаї, напр ta иernни, ta brбzdim), та у діалектах прикордонних територій. Тільки чоловічий рід зберігає ті топонімічні назви, які пов язані із загальними назвами чоловічого роду (hбj, kuchaш), та більшість назв, які мають закінчення - l (напр roћmitбl), - e c (напр jablonec, lнb еrec), - eш (напр zaclйш). Ці назви, зазвичай, вживаються у множині, крім тих, які традиційно вживаються в однині і часто означають місце у відповідності до особливості флори і т. D) т опонімічні назви прикметників середнього роду на - н (зразок mezi шнин i hovмћ н) труднощі при відмінюванні топонімічних назв, які закінчуються на - н, виникають навіть у тих, хто спілкується чеською мовою. До першої групи відносяться топонімічні назви, які за своїм походженням є іменниками, напр топонімічні назви krбlovstvн, trnн, ъstн, а також назви як, напр bшнstvн, bzн, klenин, rabн, dohloћн, mezihoшн, mezilesн, meziluћн, meziшнин, nбlesн, poшнин, poddubн, podlesн, pшedhradн, predmostн, pшнdolн, zбшнин (власні назви, які виникають за допомогою приєднання прийменників do, mezi, na, nad, po, pod, pшi, pшed, za …). До другої групи відносяться топонімічні назви із закінченням - н, які виникли за допомогою субстантивованої форми прикметників середнього роду (напр hшнbмин, jelenн, jestшбbн, jestшebн, kobzlн, kozн, srnн, telecн, veveшн, zubшн і т. Це були назви, які виникли із загальних іменників жіночого роду, походження яких є, цілком, очевидне, напр boudy, zahrady, hory, paseky, zahrбdky, hщrky, ш ниky. Ця форма з нульовим закінченням є залишком давнього відмінювання, тобто з основою - о; до сьогодні це закінчення збереглося у декількох апелятивів, напр (bez) penмz, (nмkolik) tisнc, (mnoho) obyvatel, у таких назвах як, напр louny (loun), velvary (velvar), mydlovary (mydlovar), kladruby (kladrub), kralupy (kralup) klatovy (klatov), podмbrady (podмbrad); у назвах, які закінчуються на - a ny напр dobшany (dobшan), oslovany (oslovan), poшниany (poшниan), rниany (rниan), rokycany (rokycan), vodтany (vodтan) і т. У деяких назвах ця форма повністю усунула стару форму (напр z novэch hradщ, dvorщ), у деяких слів існують паралельні форми (напр z (karlovэch) var i varщ, mokropes i mokropsщ). py, - vy, - my, - ly, - ry, - s y, - zy (напр podмbratщm, mostщm, zdibщm, kladrubщm, hapщm, kralupщm, klatovщm, krбmщm, podmoklщm, pyљelщm, jemilщm, hamr щm, volarщm, velvarщm, karlovэm varщm, mydlovarщm, kobylisщm, plasщm, mokropsщm, veltrusщm, plazщm і т. Проникнення закінчення жіночого роду - б m до давального відмінка цих топонімічних назв, спричинене проникненням закінчення - б ch до місцевого відмінка. Форми з цим закінченням мають, насамперед, назви, які закінчуються на - ny, - by, - d y, - my, - ry, - vy напр budnech, vyљoиantch, kladrubech, zdibech, hradech, krбmech, karlovэch varech, chabrech, volarech, klatovech, podмbr оdech. У деяких назвах, а особливо у тих, які мають перед - у приголосний - l, шиплячі s, z і k i ch, зберігається старіше закінчення - н ch, напр kbelнch, pyљelнch, kosmonovнch, plazнch, kloboucнch, staљнch. Головною причиною розширення закінчення - б ch у місцевому відмінку в цих назвах є те, що перед цим закінченням не відбувається чергування приголосних в основі слова, якщо основа закінчується на задньоязикову приголосну.
В деяких топонімічних назвах із закінченням - б ch існує старіше закінчення - н ch, напр stachбch і staљнch, mobokбch i vodoucнch, divбkбch i divбcнc h (у деяких назвах існують усі три закінчення, напр. Але на відміну від багатосторінкового документу стратегія розвитку вінниці - 2020, який передбачав лише теоретичні напрямки розвитку міста, тепер є чіткий план дій з каталогом конкретних проектів. інший підхід до формування стратегічного документа вінничанам запропонували німецькі експерти в рамках німецько - швейцарського проекту інтегрований розвиток міст в україні, який, окрім вінниці, почав працювати два роки тому ще в житомирі, чернівцях і полтаві. Цей проект втілюється в життя за підтримки німецького товариства з міжнародної співпраці (giz), за яким стоїть міністерство економічного співробітництва та розвитку німеччини.
Тобто вирішуючи проблему в транспорті, ми вирішуємо, наприклад, якусь проблему з питань освіти, чи економіки, тобто вчимося планувати інтегровано, а не вузькогалузево, - розповідає аліна дяченко. Навчити, як керувати містом так, щоб містяни були задоволені, а різні фонди давали на розвиток гроші - одна з головних ідей проекту інтегрований розвиток міст в україні, який втілює німецьке товариство з міжнародної співпраці. Міста повинні навчити свої адміністративні органи професійно вирішувати нові завдання місцевого самоврядування, а також вони повинні ефективніше співпрацювати та узгоджувати свою діяльність з мешканцями міст, - пояснив маттіас брандт. Ми сподіваємося, що з допомогою цих шести міст, в яких будемо працювати, ми зможемо подати свої пропозиції на державний рівень, щоб надати більше прав містам, - каже він. На тренінгах йшлося про підбір правильної технології та матеріалів, про правильне ведення документації та складання кошторису, а також про те, як поводитись із автентичними елементами.
Весь історичний центр занесений до переліку об’єктів світової спадщини юнеско, що не дивно, адже тут збереглося безліч готичних, барокових та ренесансних архітектурних пам’яток, деякі з яких датуються xiii століттям. Ви побачите головний архітектурний символ любека і одну з найвідоміших споруд німеччини — голштинські ворота (holstentor), поблукаєте вигнутими вуличками, що роблять місто схожим на скелет риби, і численними вузькими переходами між ними, які щоразу заводять у нові цікаві дворики… і не забувайте про море.
А ще додайте сюди дивовижної краси замок, що колись був монастирем й абатством, собор і музей при ньому, оглядову вежу, готичну церкву святого бенедикта… дістатися. Окрім численних неповторних будиночків, ви побачите міську ратушу, що красиво підсвічується вночі, таверну радника (ratstrinkstube) зі знаменитим годинником на фасаді, башту маркуса (markusturm), роздоріжжя пльонлейн (pl. Тут теж багато фахверкових будинків, чудово збережений середньовічний центр, а якщо ви попросите назвати дві найцікавіші будівлі, то це перлини бамбергу — кафедральний собор і ратуша, збудована на штучному острові між двома мостами.
Під час офіційного візиту добріндта відбудеться презентація технічно - фінансової експертизи подільсько - воскресенського мосту (відомого киянам як міст на троєщину), яка була проведена німецькими фахівцями.
Для федерального міністерства транспорту німеччини подільсько - воскресенський міст, будівництво якого було розпочато ще у 1993 році та не завершено досі, став об єктом дослідження. Реконструкцію шулявського мосту й розв язки в районі станції метро шулявська проведуть до 2019 року, повідомили в київській міській державній адміністрації. 2017) рекомендації мають допомогти у майбутньому оцінити ризики та уникнути помилок, яких було допущено при плануванні інших об єктів, зокрема подільсько - воскресенського мосту.
інформагенство укрінформ повідомляло, що переможцем відкритих торгів щодо будівництва подільсько - воскресенського мосту, що відбулися 31 березня, стало тов еко - буд - трейд.
Коментарі
Дописати коментар