малюнки до дня української мови
), здобувши освіту в константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. У 862 році візантійський імператор михайло і патріарх фотій послали костянтина і мефодія в моравію, де вони на прохання місцевого князя ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем петром яциком, який усе життя прожив у канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета максима рильського. – вся культура і освітня діяльність в україні визнана царським урядом росії шкідливою, “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности российской империи”. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
– видано постанову яка закріплювала в україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ххі століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.
Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови.
В 1997 році колишній президент підписав указ про запровадження свята в день вшанування українського літописця преподобного нестора — послідовника творців слов’янської писемності кирила та мефодія. Крім того, проходить нагородження кращих українських літераторів і популяризаторів українського слова, а також видавництв, які випускають літературу українською мовою. Це пишний яр, а не сумне провалля; збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у грінченка й даля, не майте гніву до моїх порад і не лінуйтесь доглядать свій сад. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ххі століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу ” “мова – втiлення думки.
Тодішній ігумен феодосій вважав за необхідне, щоб кожен, хто переступав поріг монастиря з наміром залишитися в ньому назавжди, спочатку повинен пройти трьохрічне випробовування, і коли серцем і душею відчує потребу перебування в божій обителі, то лише після цього давався дозвіл на постриг. Час випробування для мене не пройшов марно, адже у києво - печерській обителі було тоді багато мужів високого розуму, які слугували взірцем духовного удосконалення. В - 2 але день вшанування пам яті нестора - літописця не остання подія 9 листопада, бо саме сьогодні по всій україні розпочинає свою роботу міжнародний дитячий конкурс знавців рідної мови імені п. Аж у жовтні 1999 року на тридцятій сесії генеральної конференції юнеско було запроваджено міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас. Зусиллям волі, доброти піднялася вона над своїм болем, зуміла почути інших, як особисту трагедію переживала поетеса уярмлення свого народу, безправність його культури.
і написані вони щирими словами, що ніби сам проймаєшся настроєм поетеси, її радістю за красу життя на землі, її палким закликом до боротьби за свободу і щастя. Слід тільки сказати, що серед багатьох сторінок, написаних рукою поетеси, немає жодного байдужого слова, яке було б не обпалене громадянською пристрастю, в якому б високо не звучала чуйна і ніжна, палка і відважна душа незабутньої дочки нашого народу.
Відстань, безжально коротка, лягла від першого ранку, що зарожевів крайнеба маленькій лесі і посеред мальовничої природи українського полісся, що відпалало їй сухим вогнем у далекому гірському сурамі. Сорокарічною пішла вона з життя, пішла незломлена духом, і образ її таким живе, й житиме для нас – сповнений гідності, прекрасний у своїй людяності і великім творчім горінні. Велична молитва у своїй нероздільній трійці, що єси ти і бог - любов, і бог - віра на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби та й висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами і небесним огнем очищення. Зцілювала ти втомлених духом, давала їм силу, здоров я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю; і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. і множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу божим сяйвом золотисто - небесним, бо то кольори духовності і божого знамення. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова україни.
Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні. В німеччині чи австралії, сполучених штатах америки чи в канаді, — скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей. Ведучий і як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, богом нам даній землі, в час, коли постала, як благословення боже, вимріяна шевченком незалежна україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. 1983 рiк — видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.
1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні. Ведуча почуйте, друзі, крик згорьованої душі українських поетів, зойк їх зраненого серця, відчуйте їх болі у своїй душі — і згадайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені.
Коментарі
Дописати коментар