початковий період навчання в класі гітари

початковий період навчання в класі гітари

Основною новацією у практиці діяльності 1 - х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту тощо. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. їх вивчення передбачає і формування наскрізних умінь, соціальних та громадянських компетентностей, і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь. Формування умінь читати і писати буде відбуватися на окремих уроках української мови, а відпрацьовуватись ці уміння будуть в інтегрованому курсі, який у своєму складі може містити мовно - літературну галузь. Без проблем переодягається на фізкультуру (легко зав язує шнурки, застібає гудзики), впевнено орієнтується в шкільній будівлі (знає де їдальня, сходити в туалет), при необхідності зможе звернутися за допомогою до кого - небудь з дорослих. Діагностична робота з першокласниками на етапі їх адаптації до школи проходила з використанням методу спостереження, анкетування, обстеження на предмет сформованості передумов навчальної діяльності (у другій половині жовтня) за формою організації змісту і процесу педагогічної діяльності дані методики носять комплексний характер і включають у себе кілька блоків, кожен з яких покликаний вирішувати певні завдання розумового, естетичного і морального розвитку дитини за допомогою системи спеціально організованих занять. Якщо дитина забарвлює предмет в темний або зовсім в чорний колір, це говорить про те, що він відчуває навчальний утруднення, яке пов язане з його успішністю в навчальній діяльності. (дитина вперто відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що він найкраще вміє і любить малювати); в) нерозуміння і неправильне тлумачення завдання. Найчастіше це властиво дітям із затримкою психічного розвитку (діти нічого не малюють або копіюють у інших дітей сюжети, що не мають відношення до даної теми). А) навчальні ситуації свідчать про високу шкільної мотивації, навчальної активності і наявності у школяра пізнавальних мотивів (30 балів); б) ситуації ненавчальних характеру з зовнішніми шкільними атрибутами властиві дітям з позитивним ставленням до школи по зовнішній мотивації (20 балів); анкета. Оцінювати рівень шкільної мотивації можна також і за допомогою спеціальної анкети, відповіді на питання якої оцінюються від 0 до 3 балів (негативну відповідь - 0 балів, нею тральні - 1, позитивний - 3 бали). Учні, які набрали 25 - 30 балів, характеризуються високим рівнем шкільної адаптації, 20 - 24 бали характерні для середньої норми, 15 - 19 балів, вказують на зовнішню мотивацію, 10 - 14 балів свідчать про низьку шкільної мотивації і нижче 10 балів - про негативне ставлення до школи, шкільної дезадаптації. Це дає змогу опрацювати спільний для обох мов матеріал шляхом актуалізації знань, здобутих на уроках російської мови, а під час вивчення відмінного широко використовувати прийом зіставлення мовних фактів з метою їх чіткої диференціації. Дуже ефективними вправами є заучування напам ять невеликих віршів, лічилок, потішок, скоромовок, загадок, хорове читання окремих речень, хорові відповіді на запитання, читання в особах тощо. Починаючи з перших уроків, потрібно приділяти увагу усному мовленню учнів і правильному письму, особливо написанню букв українського алфавіту, яких немає в російському.

Робоча з розрізною азбукою дасть можливість учителеві швидко перевірити знання й навички зразу всіх учнів, допоможе уникнути помилок при списуванні слів, внесе різноманітність у роботі на уроці. При вивченні звуків і букв радимо на кожному уроці виставляти на дошці вже вивчені букви, щоб діти пригадували позначення відповідними буквами вивчених звуків. Переважна більшість орфографічних правил, що їх учні засвоюють у 3 - му класі, зокрема пов язаних з написанням голосних і приголосних звуків у коренях слів, правописом префіксів, уживанням апострофа після префіксів, правописом відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо, вимагає достатніх знань про звукову і графічну системи рідної мови, умінь встановлювати звуко - буквені співвідношення в словах та їх граматичних формах. Тому звуковий і звуко - буквений аналіз, повний, розгорнутий чи частковий, необхідно застосовувати на уроках у 3 - му класі паралельно з іншими видами мовного розбору.

Завдання, пов язані з аналізом звукової і графічної форм слова, треба включати також до самостійних, перевірених і контрольних робіт протягом усього навчального року.

Позначати на письмі м якість приголосних звуків, що знаходяться в словах у різних позиціях; ділити слова на склади і переносити їх частини з рядка в рядок, особливо в тих випадках, що регулюються спеціальними правилами; визначати в словах наголошений звук і вимовляти їх з правильним наголосом; розміщувати слова в алфавітному порядку і користуватися орфографічним словником. Формуючи зв язне українське мовлення (усне й писемне), слід звернути увагу на необхідність уникати невиправданих повторів слів, на логічну послідовність викладу, його відповідність темі, уміння розкрити основну думку тексту тощо. Окремі завдання, запропоновані таблицями, можна використовувати як перевірні роботи або рекомендувати для самостійної роботи, а також як додаткові для сильніших учнів. Отже, готуючись до уроку, учитель повинен уважно переглянути зміст наочного посібника і вправ підручника, щоб заздалегідь спланувати їх використання, виходячи з навчальних завдань уроку.

Щоб досягти успішності у формуванні граматичних умінь, слід намагатися по можливості виконувати всі вправи, відведені для уроку, дотримуватись при цьому послідовності. Розуміння як рахувати тривалість нот для гітариста є дуже важливим умінням, тривалості звуків створюють ритмічний каркас твору і неважливо в якому жанрі чи стилі музики ви граєте.

Мелодія — це звуки з організованим чергуванням тривалостей звуків, які переходять в ритмічні структури, без ритму це всього лише неорганізований набір звуків. Коли приходить учень на уроки гітари в школу гітари serenada, це є темою номер один, але, якщо гітарист не розібрався то ця тема буде нагадувати про себе весь час. За нею йдуть шістнадцяті, тридцять другі, шістдесят четверті та сто двадцять восьмі тривалості, але про це поки не будемо, оскільки спочатку треба навчитися розуміти просту тривалість нот. 1) неперервність мовної освіти; 2) поступове розширення і поглиблення знань, умінь та навичок учнів від класу до класу; 3) перехід від початкової до середньої і старшої ланки.

Кожний з них має свої особливості змісту і структури навчальних програм, однак усі три етапи пов язані загальними навчальними й виховними цілями, спрямованими на формування мовної особистості. Вашуленка, принцип науковості трактується як достовірність виучуваного матеріалу, відповідність його поглядам, існуючим у сучасній лінгвістичній науці, правильне розкриття суті мовних явищ і їх істотних ознак. із стандартизацією початкової ланки освіти курс української мови для 1 - 4 класів значно оновився, у ньому чіткіше передбачено взаємодію двох складових частин. Мовні знання служать важливим засобом розвитку мислення дитини, що здійснюється в процесі побудови зв язних висловлювань, роботи над текстом, його структурою. Це відбито в програмі для 1 - 4 класів, що включає відомості про мову і мовлення, форми їх існування, форми спілкування, текст та особливості його структури, функціонування в ньому різних мовних одиниць. На першому етапі діти, засвоюючи елементи лінгвістичної теорії, сприймають її як засіб мовленнєвої діяльності, а мовні явища розглядають з позицій функціональної доцільності в реченні, тексті, мовленні. Вашуленка, таке структурування навчального матеріалу дає змогу вивчати всі мовні одиниці - речення, слова, звуки мовлення - на основі зв язного висловлювання (тексту), а також з опорою на здобуті відомості про усне й писемне мовлення, текст. Кожна з цих ліній комплексно забезпечує мовленнєвий розвиток дитини і низку необхідних кожній людині якостей (спільно працювати групами, парами; давати оцінку власній роботі та іншим; висловлювати критичні зауваження щодо висловлювань товаришів тощо). Комунікативна змістова лінія як основна передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, уміння користуватися мовою з метою спілкування, пізнання, впливу.

Лінгвістична (мовна) змістова лінія передбачає засвоєння пропедевтичних знань про мову, мовні одиниці і явища, уміння виконувати певні види мовного аналізу.

Реалізація лінгвоукраїнознавчої змістової лінії потребує уваги до тлумачення значень слів і фразеологізмів, прислів їв, приказок, написання творчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту.

Учні мають можливість перекопатися на конкретних прикладах, які функції в текстах різних типів і стилів мовлення виконують речення, слова в їх лексичних і граматичних значеннях, морфеми, звуки мовлення, чим досягається органічний зв язок засвоєння теоретичних відомостей з практичним використанням їх у мовленнєвій діяльності. Цей розділ передбачає ознайомлення учнів з основами культури мовлення, спілкування, правилами мовної етики, що в середніх класах стане базою для активного формування мовної особистості. Тому під час опрацювання текстів, конструювання власних висловлювань необхідно розкривати учням особливості спілкування, врахування мети, адресата мовлення і загальної мовленнєвої ситуації. Важливо, щоб діти засвоїли його структурні й семантичні особливості, навчилися визначати граматичну основу, встановлювати смислові зв язки між членами речення, розрізняти типи речень за метою висловлювання, інтонаційним оформленням, елементами ускладнення його будови (однорідними членами речення, звертанням) та складні речення. У початковому курсі української мови передбачено ознайомлення із значенням слова (багатозначність слів, пряме і переносне значення, синоніми, антоніми), практичне опрацювання омонімів (без терміна). Система роботи з лексичним значенням слова допомагає учням осмислити будову слова, приналежність до певної частини мови та граматичні особливості слів - різних частин мови.

Аналізуючи будову слів, добираючи спільнокореневі слова, молодші школярі оволодівають навичками морфемного і морфологічного та елементами словотвірного аналізу.

Вивчення лексичних одиниць допомагає учням не тільки засвоїти основі і лексикології, морфеміки і морфології, але й опанувати основні правила орфографії. Тому цей курс в усіх типах шкіл повинен бути зорієнтований на комунікативний аспект, що забезпечує розвиток мовленнєвих здібностей дитини на основі не тільки лінгвістичних знань, але й активної мовленнєвої діяльності. Зміст цього курсу відбитий у чинній програмі, що визначає систему основних лінгвістичних знань, передбачає поглиблення найголовніших мовленнєвих понять, регламентує зміст роботи над формуванням в учнів уміння будувати власні висловлювання і містить основні вимоги до знань, умінь і навичок. Тому зміст шкільного курсу мови на другому етапі будується, крім лінійного, за ступеневим принципом, тобто лінійний порядок розміщення розділів порушується і включаються до нього інші теми.

У ній визначається основна мета і завдання шкільного курсу мови, коротка характеристика його змісту та визначаються уміння і навички, якими мають оволодіти учні в процесі вивчення мови.

Ознайомлення учнів із мовною системою та її структурою, своєрідністю її одиниць, явищ як основою для формування мовленнєвих умінь і навичок; чинна програма з української мови складається з чотирьох змістових ліній. Лінгвістична (мовна) змістова лінія - це шкільний курс мовної теорії (лінгвістики), базові знання мовної системи, без яких неможливе досконале володіння мовою. Ця змістова лінія включає деякі питання загального мовознавства, присвячені суспільній ролі мови, її функціям, розвитку, місцю української мови серед слов янських мов і в світі. Програмою передбачається практичне ознайомлення учнів з усіма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням - глобальним, детальним, критичним; читанням - ознайомлювальним, вивчальним, вибірковим; говорінням у діалогічній і монологічній формах; письмом у всіх його жанрах, типах і стилях). Комунікативна змістова лінія містить відомості про мовлення (мовленнєвознавчі поняття - спілкування, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення тощо) та перелік основних видів робіт (перекази, твори, газетні жанри, ділові папери та ін. Культурологічна змістова лінія являє собою перелік культурологічних тем, що орієнтують учителя на добір відповідних текстів, тематики творчих робіт, знайомлять учнів з історією, звичаями, традиціями, мистецькими скарбами, духовною і матеріальною культурою українського народу, із загальнолюдськими моральними нормами і цінностями, культурною спадщиною інших народів. Діяльнісна змістова лінія впливає на розвиток мисленнєвої і мовленнєвої культури учнів, оволодіння ними базовими мисленнєвими прийомами і методами - порівнянням, зіставленням, узагальненням, моделюванням тощо, а також усвідомлення структури власної пізнавальної діяльності. Розкриття таких зв язків (між лексикою і словотвором, фонетикою й орфографією, морфологією та синтаксисом тощо) допоможе дітям осмислити системний характер мови, специфічні особливості кожного мовного явища. Міжпредметні зв язки є доброю основою для координації, а згодом інтеграції мови з іншими предметами - літературою, народознавством, історією, географією. Зміст чинної програми орієнтує вчителя на вдосконалення мовних і мовленнєвих умінь і павичок, необхідних для майбутньої мовленнєвої практики випускників середніх шкіл. Ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних; навчальний матеріал основної ніколи розподілено на курси української мови для 5 - 9 класів, що подається у формі таблиць відповідно до змістових ліній. Зміст мовленнєвої змістової лінії будується за принципом структурної систематичності, що передбачає зростання складності і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності. Мовна змістова лінія подається за лінійним принципом і містить відомості про мовну систему, засвоєння яких повинно здійснюватися за принципом внутрішньо - предметних зв язків. У старшій школі передбачається дати учням системне уявлення про культуру мовлення, стилістику і риторику, одночасно здійснюючи систематизацію й узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі. Міністерство освіти і науки україни надсилає для практичного використання інструктивно - методичні рекомендації щодо організації навчально - виховного процесу у першому класі. Особистісна готовність характеризує уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, запас її знань, ставлення до школи, самостійність дитини, її активність і ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.

інтелектуальна готовність дитини до школи включає в себе розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвитку таких психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам’ять, уява, розумовий і мовленнєвий розвиток. Приймання дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу міністерства освіти і науки україни від 07. Конкурсне приймання до 1 класу відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи (школи - інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Водночас зауважимо, що процес приймання дитини має проводитись вчителем початкових класів та психологом у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Для зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка. Порядок та організація прийому дітей до 1 класу приватного загальноосвітнього навчального закладу визначається керівником закладу і затверджується його засновником чи власником. У загальноосвітній школі; у навчально - виховному комплексі “дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад”; на базі дошкільного навчального закладу.

Відповідно до державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу (дсанпін 5. 008 - 01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1, 5 - годинний денний відпочинок (сон), а також не менше, ніж 1, 5 - годинну прогулянку на свіжому повітрі. Навчальний рік у 1 класі загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу, підпорядкування і форми власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 31 травня наступного року.

З урахуванням особливостей регіону, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевими органами управління освітою допускається зміна графіка учнівських канікул, зокрема впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул. 1 класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу (дсанпін 5. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями - предметниками, вихователем групи продовженого дня. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників. Протягом цього часу учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків - екскурсій, уроків - імпровізацій, уроків - ігор, уроків - театралізацій тощо. Уроки фізичної культури протягом перших двох місяців (24 год по 3 уроки на тиждень) спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, по можливості, проводяться на свіжому повітрі. Подальша робота з ознайомлення дітей з числами та діями з ними організовується з обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних ігор, практичних робіт, екскурсій тощо. Залежно від характеру завдань на уроці діти можуть вставати з - за парт, підходити до столу вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін. Так, при вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики.

Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, у тому числі, соціального оточення дитини.

У зв’язку з тим, що основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпростіші музичні жанри – пісня, танець, марш, їх інтонаційно - образні особливості, навчальна діяльність першокласників на уроках музики може включати в себе яскраво виражені ігрові елементи (пластичне інтонування, музично - ритмічні рухи, вільне диригування, гру на елементарних музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо. Це дозволить вчителю зробити уроки музики захоплюючими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності учнів, допоможе усунути рухову пасивність і перевантаження дітей. Прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збору природних матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, в художньо - краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно - прикладного мистецтва; ігри.

При вивченні окремих навчальних предметів наповнюваність та поділ перших класів на групи здійснюється відповідно до наказу міністерства освіти і науки від 20. Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу має бути не меншою 15 - и хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30 - и хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. Згідно з вимогами державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу (дсанпін 5. 2008–0)1 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика тощо. Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо - естетичного циклу розробляються за типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими наказом міністерства освіти і науки україни від 19. У навчально - виховному процесі з предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану використовуються навчальні програми, підручники та навчально - наочні посібники, які мають відповідний гриф міністерства освіти і науки україни.

Відповідно до вимог навчальних програм для 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів прийоми та методи роботи з дітьми мають бути спрямованими на формування. Організаційних умінь і навичок (добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових видів робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і письма; загальномовленнєвих (говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв’язно передати почуте, побачене за допомогою трьох - чотирьох речень; з повагою звертатися до вчителя, учнів); загальнопізнавальних (виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об`єктів однакові, схожі і різні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати вміння у спостережуваних об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; за допомогою вчителя зробити висновок - узагальнення після виконання навчального завдання); контрольно - оцінних умінь і навичок (знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, вказаними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі і т. (методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, рекомендовані міністерством освіти і науки україни (лист мон україни від 30. Під впливом різноманітних чинників шкільного життя позитивні уявлення про себе, сформовані у дитини в дошкільному віці, у першому класі піддаються серйозним випробуванням. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Створюючи такі умови, слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяючи ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки.

Такій дитині важливо дати можливість реально добиватися хороших результатів у роботі, а потім допомогти правильно їх оцінити і в коректній формі привернути увагу однокласників. Стимулюючий характер носить порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як працювала дитина раніше, проте не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач окремих учнів. Це активізує навчальну роботу, допомагає формуванню в школяра зацікавленого ставлення до критики, висловленої на його адресу, зміцнює почуття своєї значущості в колективі, сприяє усвідомленню турботи про нього товаришів. Вміло користуючись роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.

Недоцільним є використання будь - яких позначень для оцінюванні навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Термін та тривалість проведення навчальних екскурсій встановлюється відповідно до рекомендацій міністерства освіти і науки україни про організацію навчально - виховного процесу та порядок закінчення навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах. Відповідно до інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності, наказ мон україни від 05.