про сходинки до інформатики у початкових класах

про сходинки до інформатики у початкових класах

На сучасному етапі розвитку освіти суспільство ставить високі вимоги до рівня навченості, тому завдання сучасної школи полягає у вихованні особистості, здатної до творчої діяльності. На сьогоднішній день інформатика розглядається як один з найважливіших компонентів загальної освіти, що відіграє велику роль у розв язанні пріоритетних завдань навчання та виховання - у формуванні цілісного світогляду, картини світу, навчальних та комунікативних навичок, основних психічних якостей учнів. У нових історичних умовах, що склалися на початку двадцять першого століття, набуває все більшого значення розвиток інформаційних і комунікаційних технологій. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Оскільки більшість батьків не володіють комп ютерною грамотністю і відносяться до комп ютерів з обмеженістю із цікавістю, то діти через обізнаність у комп ютерній техніці отримують можливість довести свою “дорослість”. Цей напрямок упровадження комп ютерно - орієнтованих технологій потребує дослідження організаційно - педагогічних засад інформатизації початкової школи, зокрема, педагогічних умов їх застосування. Визначення мети функціонування сучасного закладу освіти і організації навчання у початковій школі потребує перегляду основних компонентів шкільної освіти, а саме.

За цих умов упровадження інформаційних технологій у навчально - пізнавальну діяльність учнів початкової школи потребує необхідного обсягу навчальної інформації, що носить особистісно - орієнтований характер. інтенсивно розробляються нові підходи до організації навчально - виховного процесу - відстеження результатів навчання не тільки за рівнем знань і вмінь учнів, а й за складовими змісту навчання, а саме.

У сфері навчально - пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку циркулюють різноманітні потоки інформації, які визначають стосунки типа вчитель - учень, учень - учень, вчитель - навчальний матеріал, учень - підручник, вчитель - засоби навчання тощо. Цей аспект застосування педагогічних програмних засобів (ппз) пов язано з необхідністю раціональної організації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Зауважимо, що появу програмних засобів навчального призначення віднесено до кола засобів, поява яких за своєю значущістю порівнюється з уведенням писемності та друкуванням книжок. Достатньою умовою існування такого інформаційного навчального середовища є наявність суб єкта навчання, створення й реалізація в її межах інформаційного, функціонального і комунікаційного компонентів навчально - виховного процесу, забезпечення обігу навчальної інформації. Саме структурою інформаційного навчального середовища визначено застосування педагогічних програмних засобів як складової, що впливає на його внутрішню організацію. Однією з ознак сучасного етапу розвитку суспільства є рівень інформаційної культури особистості - обов язкова складова загальної культури людини незалежно від сфери її діяльності. Формування комп ютерної грамотності як педагогічної умови впровадження інформаційних комп ютерно - орієнтованих технології навчання є задачею всіх предметів навчального плану початкової школи.

Тому актуальною педагогічною задачею є розробка раціональних комп ютерно - орієнтованих технологій організації навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках початкової школи.

Крім того, що комп ютер поєднує в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, універсальної іграшки, він здатний імітувати різноманітні ігри, є для дитини партнером, що може реагувати на його дії та запити, яких їй так часто не вистачає. На нашу думку, поняття навчальної комп ютерної гри можна визначити, як такий програмний засіб, що надає можливість спрямувати діяльність дитини на досягнення певної дидактичної мети у ігровій формі. Головне питання, що хвилює вчених, педагогів і батьків, - це наскільки корисні для дитини комп ютерні ігри, які можуть бути наслідки захоплення цими іграми.

Останнім часом з явилося нове покоління комп ютерних ігор, розроблених спільно програмістами, педагогами і психологами, що враховують вікові особливості дітей, закономірності їх розвитку, виховання і навчання. Так, комп ютерні ігри - заняття звичайно складаються з пояснення (визначені установки на гру), гри на комп ютері (основна частина), аналізу гри, оцінки самих результатів і способів їхнього досягнення, зняття напруги (заключна частина). Як показують педагогічні спостереження, при збільшенні тривалості гри можуть виявлятися ознаки стомлення, у результаті чого діти починають робити помилки, яких не було на початку гри.

Ступінь відповідності інформаційного і технологічного забезпечення навчальному плану; позитивність впливу мотиваційних орієнтацій на формування в дітей знань, умінь та навичок більш високого рівня ніж при традиційному навчанні; варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань; доповнення та вдосконалення навчального плану за рахунок використання інноваційних методик; інтенсивність використання творчих методів. Отже, мультимедіа є одним з видів креативних технологій і розглядається як інформаційна система, заснована на використанні різних форм інформації - текстів, графіки, звуку, відеоінформації. Формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп ютером, розуміння ними сутності застосування комп ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Враховуючи віковий, психологічний та фізіологічний стан і розумовий розвиток учня початкової школи, були створені нові сучасні підручники для 2 - 4 класів. Теоретична частина може проводитись у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій або призначена для підтримки вивчення навчальних предметів, повторення і закріплення матеріалу.

Мається на увазі його самостійність, інформаційна грамотність, впевненість у собі, що виявляються в здатності прийняти рішення, а також орієнтація на задачу і кінцевий результат, відповідальність, соціальна незалежність; здатність дитини до самореалізації. Новітні інформаційні технології детермінують спеціальну педагогічну діяльність, що забезпечує створення умов для розвитку інтелектуальної активності дітей, гнучкого відкритого мислення, здатності до колективної діяльності, для виховання відповідальності за прийняті рішення. Оскільки сьогодні багато дітей навіть у початковій школі вже розуміються на комп ютерах, то вчитель може дати більше своїм учням завдяки новітнім технологіям. ) намалюйте 9 кіл по 3 в кожному рядку, зафарбуйте їх всі, використовуючи тільки три кольори так, щоб в кожному рядку і в кожному рядку всі кольори були різними.

класифікація об єктів за їх властивостями, знаходження властивостей об єктів, що є спільними, об єднання однорідних предметів у групи; знаходження спільного в складових частинах об єктів; - робота з графами на основі теорії множин; зображення множин з різним взаємним розміщенням і визначення елементів, що розміщені в області перетину множин; - робота з алгоритмами - визначення послідовності дій, її запис, виконання алгоритму за його записом; - елементи комбінаторики - визначення можливих варіантів розв язку завдань, визначення, по можливості, оптимального розв язку.

Завдяки тому, що дані напрямки тісно пов язані з програмою початкової школи, а нові знання повинні вводиться з опорою на вивчене на інших предметах, це в першу чергу стосується математики, ці питання можуть бути легко засвоєним учнями 1 - 4 класів. Комп ютер все більше входить до найближчого інтелектуального оточення дитини, впливає на формування навчального середовища, на процеси інтеріоризації, що означає. Природно, що тут постає проблема визначення етапів переходу зовнішнього у внутрішнє та екстеріоризації - це винесення назовні результатів внутрішніх, розумових дій, навчальну діяльність дитини.

Все це вказує на те, що цілеспрямований процес формування інформаційної культури дитини повинен починатися значно раніше, аніж це передбачено існуючими навчальними планами загальноосвітньої школи.

Але характерним для більшості цих публікацій є деяка декларативність, яка, у кращому випадку, підтверджена бажанням авторів застосовувати зазначені технології у все нових галузях діяльності, у тому числі навчальній. Перехід від декларації мети, яку формулюють автори, до процедури реалізації цієї мети неможливий без урахування вікових особливостей молодших школярів. Таким чином, формується множина проблем щодо з ясування впливу засобів інформаційних технологій та специфіки їх використання на динаміку психічного розвитку дитини та досягнення кінцевих цілей навчання. На результатах яких психолого - педагогічних досліджень ґрунтується визначення ролі i місця засобів інформаційних технологій у навчально - виховному процесі початкової шкільної ланки.

Тут виникає питання про урахування впливу психічних якостей дитини та залежності від цього швидкості та правильності виконання операції щодо управління навчальним засобом. Педагогічні спостереження показали, що при роботі з конкретним програмним забезпеченням, що використовуються для розв язування навчальної задачі, предметна галузь якої знаходиться за межами власне інформаційних технологій, учень знаходиться в ситуації, коли повинен використовувати дві паралельно - послідовні перцептивнi схеми.

Одна схема - основна - дозволяє йому здійснювати діяльність в предметній галузі учбової задачі, інша - додаткова - здійснювати діяльність щодо управління засобами.

Важливим також є питання про те, у якому спiввiдношеннi повинні формуватись теоретичні уявлення, що пов язані з використанням засобів, та операційно - технічні навички використання цих засобів у дітей молодшого віку.

Особливу увагу треба звернути на дослідження операцiонально - технічної компоненти специфічно - перфективних видів навчальної діяльності дитини з використанням засобів інформаційних технологій. Актуальним може бути дослідження динаміки формування смислових відношень, що пов язують перцептивнi дії дитини при використанні засобів інформаційних технологій з діяльністю, в контексті якої вони здійснюються, враховуючи обмежену множину цієї діяльності, що пов язано з розумовим віком дитини.

При використанні в навчальній діяльності засобу інформаційних технологій ця діяльність багато в чому обумовлена специфікою апаратно програмного комплексу, активне використання якого може здійснюватись тільки у діалоговому режимі. Зрозуміло, що нижчий рівень активності учня притаманні ситуації, коли ведучим виступає комп ютер (точніше, те програмне середовище, яким оперує дитина), ведений - учень. Окремого розгляду потребує питання про те, як впливає формування алгоритмічного мислення (на позитивних якостях якого наполягають багато педагогів) на розвиток творчих здібностей учнів. Алгоритм, як система приписів, виконання яких обов язково приводить до отримання розв язку задачі, формує, в основному, навички репродуктивної діяльності. Врівноваження компонентів різних форм розумової діяльності молодших школярів повинно бути обґрунтовано з урахуванням превалювання формально - логiчнних компонентів в розумовій діяльності при оперуванні алгоритмами.

Деякі фахівці навіть наполягають на тому, що постійне оперування з засобами інформаційних технологій накладає свій відбиток на психічну структуру розумової діяльності, на особливості її процесів та виробляє відповідну спрямованість мислення. Це далеко не всі питання, що виникають при аналізі даної проблеми, але вивчення цих питань дасть можливість наблизитися до розуміння впливу засобів інформаційних технологій на розвиток дітей молодшого шкільного віку, на формування потрібних, заздалегідь сформульованих та визначених психологічних властивостей дитини.

інформаційна культура вчителя є однією з найважливіших особливостей кінця ххі - го століття (перехід розвинутих країн від постіндустріального до інформаційного суспільства). Рівень розвитку суспільства суттєво обумовлюється рівнем розвитку системи освіти, тому сучасність ставить перед системою освіти нові завдання, пов язані з виробленням педагогічної стратегії в умовах масової інформатизації навчального процесу на всіх освітніх рівнях. Масштаби й ефективність використання інформаційно - комунікаційних технологій та сучасних ікт зумовлюють високі вимоги до рівня інформаційної культури фахівців в різних галузях знань. Саме тому інформаційна культура розглядається зараз як обов язковий складник загальної культури педагога будь - якого профілю й основи її необхідно формувати у студентів під час навчання на всіх факультетах вищих педагогічних навчальних закладів з урахуванням специфіки відповідного фаху.

Удосконалення і розвиток ікт як сукупності методів та технічних засобів використовуваних для збирання, створення, зберігання, опрацювання, передавання, подання і використання інформації, які розширюють знання людей і розвивають їх можливості в управлінні технічними і суспільними процесами суттєво впливає на характер виробництва, наукових досліджень, на освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури.

Це в свою чергу має як прямий вплив на зміст освіти, пов язаний із рівнем науково - технічних досліджень, так і опосередкований, пов язаний з появою нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає. Одним із найважливіших елементів культури взагалі, що характеризує матеріальний і духовний розвиток суспільства, є інформаційна культура, що характеризує досягнутий рівень організації інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що забезпечує цілісне бачення світу.

Реалізація ідеї безперервної освіти спрямована на формування в усіх користувачів уміння навчатись, здобувати інформацію, вибирати з неї необхідні знання. Для цього кожен педагог, наставник, викладач не тільки повинен сам оволодіти особливими інформаційними знаннями та вміннями, але й бути готовим професійно передавати ці знання, формуючи особливий тип культури - інформаційну культуру особистості. інформаційна культура особистості є однією із складових загальної культури особистості, фактор її успішної життєдіяльності, світоглядна система, яка допомагає особистості інтегруватися й успішно конкурувати в сучасному світовому інформаційному просторі, сукупність знань, умінь, навичок, інформаційних компетенцій, які забезпечують самостійну діяльність користувача із задоволення його власних потреб на основі використання традиційних і нетрадиційних інформаційних технологій. інформаційна культура вчителя розглядається як складова його професійної компетенції (високий рівень психолого - педагогічних, практичних знань, педагогічних умінь, які складають основу його майстерності, завдяки практичному досвіду). інформаційна культура вчителя передбачає знання теоретичних основ формування інформаційної культури, що складається із знань інформації, її властивостей, структури, функцій, інформаційного суспільства. Розроблена програма; засоби реалізації; навчально - методичні матеріали; виставлені вимоги до кінцевого результату (знань і вмінь); інструменти контролю й знань (тести, контрольні завдання). Загально людська культура, освітня діяльність, інформаційна, діяльність, правила поведінки людини в інформаційному суспільстві внаслідок взаємодії бібліотечно - інформаційних закладів. Метою курсу є те, щоб майбутні вчителі при вивчені інформаційних ресурсів, типів і видів документів, набули навичок результативного пошуку інформації з різних джерел, формулювання різних типів запитів - фактографічних, аналітичних. Ця програма передбачає вміння слухачів курсу вводити у структуру тексту різні бібліографічні посилання, складання списку використаної літератури; навички підготовки анотації, рефератів, рецензій, оглядів, використовувати й оформлювати цитати.

Під час викладання курсу слід враховувати специфіку діяльності слухачів (підготовка навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з вивчення навчальної дисципліни). Крім уміння конструювати основні види навчальної документації, викладач вузу, дослідник, має вміти підготувати й оформити науково - аналітичний огляд, тези доповідей (виступів), наукові статті різних жанрів (постановочного, оглядового, емпіричного характеру). Викладач - дослідник має вміти сформулювати свою інформаційну потребу, адекватно відобразити її в інформаційному запиті, підготувати й увести запит в автоматизовану інформаційно - пошукову систему або використати традиційний каталог, картотеку, провести пошук інформації в базах даних, здійснити корегування інформаційного запиту за результатами видачі інформації. Тому що саме від викладачів залежить якість освіти і рівень підготовки випускників вузів, і саме вчитель має бути дослідником, здатним постійно підвищувати свою кваліфікацію, перенавчатись, самостійно працювати над вдосконаленням професійного рівня. Таким чином, кожна людина, а особливо та, яка займається формуванням знань, умінь та навичок, має володіти інформаційною культурою, що передбачає пошук, аналіз, генералізацію інформації навички роботи з книжкою та іншими джерелами інформації, усвідомлення того, що бібліотека, інші інформаційні центри - ті осередки, де можна забезпечувати власні потреби в інформації. Велика кількість комп ютерних енциклопедій, досконалих навчаючих програм, ілюстрованих комп ютерних книг, навчальних ігор, дають змогу розвивати здібності дитини.

Саме в молодшому шкільному віці відбувається перше знайомство учнів із шляхами вивчення властивостей і явищ навколишнього світу, зокрема, у математиці вони (властивості та явища навколишнього світу) знаходять відображення в геометричних фігурах, у числових характеристиках величин, що вивчаються, та їхніх відношеннях. інформатика - один з інноваційних і затребуваних предметів шкільної підготовки, що роблять школу сучасною і наближають її до життя й вимог суспільства. Опанування учнями методології комп ютерного моделювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, який сприяє підвищенню мотивації учня й формуванню стійкого інтересу до пошукової дослідницької діяльності. Результати досліджень вказують на вплив ікт на особистість школяра, що є користувачем названих засобів, та спонукають до необхідності подальшого вивчення особистості дитини молодшого шкільного віку в даному контексті. (з точки зору вольових рис особистості учні даної вікової категорії поділяються на більш рішучих, енергійних і наполегливих, і навпаки - на менш вольових, менш самостійних, таких, які більше піддаються впливу); емоційні риси характеру (імпульсивність, яскравість виявлення почуттів, їх більше чи менше багатство й сила можуть бути досить відмінними); – особлива категорія рис характеру, яка пов язана з розумовою діяльністю (серед молодших школярів зустрічаються більш або менш розсудливі, більш схильні все обдумувати і про все розповідати, а також інші, схильні не надто багато роздумувати, а більше діяти); – у молодшому шкільному віці здібності у більшості випадків ще не бувають чітко вираженими.

Експериментально доведено, що діти молодшого шкільного віку значно краще (швидше і міцніше) запам ятовують зрозумілі їм слова та вирази, ніж ті, які їм незрозумілі; – учень початкової школи вже може в достатньо широких межах здійснювати елементарні розумові операції - порівняння, узагальнення, пробує робити висновки.

У молодших школярів за умов спеціально організованого навчання можна формувати творче мислення, що характеризується самостійністю, гнучкістю, ініціативністю, комбінаторно - ігровими проявами, а також задовольняє їхні вищі потреби - у пізнанні, спілкуванні, самореалізації. Під час проведення широкомасштабних досліджень, в яких з ясовували ефективність змісту експериментальних підручників та обраної методики навчання, нами аналізувалися. за змістом закладеної у підручнику системи умінь та навичок використання можливостей комп ютера для використання запрограмованих завдань, досягнення учнів достатньо високі. Зокрема, гострота зору за даними таблиці латентного періоду реакції на зорові й слухові подразники порівняно з вихідними рівнями на початок уроку суттєво не змінилися. Комп ютер повинен використовуватися не для підміни (заміни) традиційних засобів навчання, а для інтенсифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто, вони можуть застосовуватися тоді, коли учні вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв язання за допомогою реальних способів та засобів. Це допоможе встановити органічні зв язки між реальними й віртуально - абстрактними знаннями, уміннями та навичками, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності. у кожному навчальному кабінеті бажано з дотриманням санітарно - гігієнічних норм обладнати два - три робочих місця з персональними комп ютерами, які мають зв язок із комп ютером учителя. у підручнику слід передбачити низку (систему) вправ, завдань, інструкцій, які дозволять певним чином здійснювати керівництво процесами користування комп ютером у домашніх умовах. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко - мовленнєвими, пізнавальними і контрольно - оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров я, уміння виконувати творчі завдання. організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); - загально - пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам ятовувати й відтворювати матеріал); - загально - мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); - контрольно - оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів). Використання комп ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення у розв язанні завдань, підвищує інтерес до навчання. Адже веселіше на душі, коли разом з тобою сторінками підручника крокують інопланетянин елзік з планети золотавиків, кияночка ганнуся, гномик мудрунчик зі школи детективів та хлопчик олесь зі своїм другом - роботом. Потрібно зауважити, що використання комп ютерних технологій і програм на уроках у початковій школі є те, що за монітором дитина повинна перебувати не більше 15 хвилин. Правильно підібрані і добре організовані завдання, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам яті, уваги сприяють все сторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Під час гри діти дізнаються, як правильно слід себе вести за комп ютером, але на мою думку, не варто було авторам вказувати який малюнок правильний, а який ні. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. Особливістю використання комп ютерних технологій і програм на уроках у початковій школі є те, що за монітором дитина повинна перебувати не більше 15 хвилин. Правильно підібрані і добре організовані завдання, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам яті, уваги сприяють різнобічному, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети.

При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розв язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату.

Віра вчителя в можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим учням переборювати труднощі в навчанні, покращує стосунки учня і педагога. Така форма організації дозволяє виробляти в дітей швидкість мислення, уміння швидко орієнтуватись у потоці інформації, що так необхідно у сьогоднішньому житті. Зміст модулів професійної складовій передбачає вивчення державного стандарту початкової загальної освіти (постанова кабінету міністрів україни від 20 квітня 2011 р. ^ метою курсів є розкрити суть, роль i місце основних методів алгоритмiзацiї та програмування в роботі з обдарованими дітьми та використання інформаційних технологій для вирішення практичних задач. Сьогодні будь - який вчитель має змогу отримати у своє розпорядження он - лайнове середовище і зберігати в ньому необхідні для роботи електронну пошту, календар, файли.

Для публікації навчального матеріалу та спілкування з учнями і батьками він може використовувати блоги, а приєднавшись до освітньої соціальної мережі, одержить можливість обмінюватись думками та досвідом з колегами.

У зв`язку з цим виникає потреба не тільки у перегляді змістової наповнюваності освітніх напрямів та навчальних предметів, а й у методах, засобах та формах організації навчальної діяльності, тобто у формуванні нової освітньої технології. Основним засобом упровадження освітньої технології є урок, який будучи системним утворенним, до якого входять цілі, його зміст, методи та засоби, є досить динамічною формою організації навчальної діяльності учнів, здатною враховувати нові підходи, ідеї та закономірності, що з`являються в теорії та практиці навчання. Згідно з новими державними стандартами середньої освіти у старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором або шляхом застосування модульної технології.