реферати з фізкультури
Під ним розуміють “втілення в самому чоловікові, результати використання матеріальних і духовних цінностей, які відносяться до фізичної культури в широкому розумінні, так як засвоєні людиною фізкультурні знання, уміння, навички, які досягнуті на основі використаних засобів фізичного виховання показники розвитку.
Поняття “фізична культура” включає ще і широкий круг розумінь, які відносяться до занять про правильний режим раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок. В ній ставиться задача виховувати навички культури поведінки, а також формувати у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичному розвитку і підготовленості є не тільки його особовою справою, але і сприяє вивченню школярами теоретичних знань по фізичній культурі, фізіології і гігієні. В них зберігаються основні положення при руховому режимі, а також при особливостях занять фізичними вправами, їх значення в формуванні життєво важливих рухових навичок у школярів і підготовки їх до праці і захисту батьківщини, про правила загартовування і необхідності дотримування гігієнічних вимог, про корисні і шкідливі для здоров’я звички.
Принцип всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей особи.
Тому для оптимального фізичного розвитку необхідно використовувати комплекс різноманітних вправ, які б забезпечували функціонування всіх м’язів і суглобів. Чим більше м’язів бере участь у виконанні конкретної фізичної вправи, тим істотніше фізіологічні (в органах) і біохімічні (в клітинах) зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їх вплив на всебічний фізичний розвиток дитини.
Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров’я. В ході фізичного виховання слід забезпечувати таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов’язковим компонентом режиму для школяра. Згідно з “положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи”, система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми.
Фізкультурно – оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня); позашкільна спортивно - масова робота та фізкультурно - оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо - юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т. ); систематичні заняття фізкультурою позитивно впливають на розвиток для учнів в школі та сім’ї, спонукають його дотримуватися правильного режиму і вимог гігієни.
Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті. Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров’я вихованців школи, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності. “дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять”. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем. Бажано, щоб усі фізкультурно - оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, фізкульт - хвилинок, і рухливих перерв сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової працездатності учнів. Головна мета позакласного фізкультурно - спортивної роботи полягає в тому, щоб залучити кожного школяра до самостійного, щоденного виконання фізичних вправ на свіжому повітрі. Організувати щоденну фізкультурно - масову роботу слід усіма педагогічними засобами привчати учнів до самостійних занять фізичними вправами за місцем проживання. Всі форми фізкультурно - оздоровчих і спортивних занять, які проводяться в процесі навчальної і позакласної роботи, повинні відповідати головній вимозі – всемірно сприяти залученню кожного учня до щоденних самостійних занять фізкультурою і спортом. Здоров’я людини також великою мірою залежить від обсягу її знань і практичних умінь у використанні оздоровчих сил природи (в тому числі й холоду) для зміцнення здоров’я й профілактики захворювань. Вона формується в учнів протягом усіх років навчання в школі шляхом роз’яснюванням, переконанням, організації їх практичної діяльності, на уроках та в позакласній роботі. Вчителі і батьки повинні постійно підкреслювати велику роль загартовування у запобіганні хворобам, зміцнення здоров’я дітей, спонукаючи їх до систематичного використання загартовуючих процедур. Дані досліджень учених та нагромаджений практичний досвід свідчать про те, що ефективність таких загартовуючих процедур, як обтирання, обливання водою, приймання душу, водні ванни в поєднанні з сонячними та повітряними ваннами дуже висока. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розподілу часу праці і відпочинку, сну і харчування. Вирішальним чинником у підготовці висококваліфікованих спеціалістів із фізичного виховання є особа викладача, його ідейно - науковий, психолого - педагогічний та методичний рівні, спортивна діяльність. Знання засобів фізичного виховання дозволить вчителю обирати найефективніші з них і розробляти нові відповідно до конкретно поставлених педагогічних завдань. Фізичні вправи забезпечують розвиток сили, швидкості, витривалості, поліпшують рухливість у суглобах, розширюють коло рухових навичок, сприяють вихованню вольових якостей. Мета фізичного виховання витікає з основного завдання виховання, яке полягає в необхідності підготувати всебічно розвинутих, активних та здорових членів суспільства, які органічно поєднує в собі гуманістичні і загальнолюдські позитивні риси особистості, гармонію фізичного та психічного розвитку.
Адекватні фізичні вправи покращують кровопостачання серцевого м’яза за рахунок розкриття резервних капілярів в міокарді, позитивно впливають на обмін речовин чи шляхом підвищення окислювально - відновлювальних процесів і, таким чином, прискорюють процеси відновлення в міокарді. При виконанні спеціальних дихальних вправ, понижується внутрішньо грудний тиск і збільшується присмоктуюча здатність грудної клітки внаслідок чого покращується надходження крові по венах до серця (правого передсердя). При м’язовій діяльності понижується тонус дрібних артерій, внаслідок чого розкриваються резервні капіляри, що покращують обмін між кров’ю і тканинами та понижує периферійний опір току крові, полегшуючи роботу серця. Щоби перекачати необхідну для організму кров, серцевий м’яз витрачає додаткові зусилля і поступово гіпертрофується, що може добре компенсувати цю ваду.
Лікарські рослини долини річки бистриці надвірнянської в середній течії з часів появи на землі людини життя її постійно звязане з рослинами, і цей зв язок з часом не зменшується, недивлячись на всі досягнення розвитку науки і техніки.
Ліквідація неписьменності (лікнеп) в урср новий імпульс кампанії лікнепу надала постанова рнк срср і цк вкп(б) від 16 січня 1936 про ліквідацію неписьменності до 1938. Ліквідація угкц (української греко - католицької церкви) до найбільш вагомих наукових заходів за кордоном щодо дослідження історії церкви, зокрема угкц, вшанування жертовницької діяльності її священників та вірних належить наукова конфер. Лікувальна фізична культура після оперативних втручань на органи черевної порожнини останнім часом у всьому світі відзначається неухильне зростання хвороб органів травлення в зв язку з урбанізацією життя, гіпокінезією, а також такими негативними соціально обумовле.
Лікувальна фізкультура (лфк) при захворюванні органів травлення лфк є важливим чинником у системі лікування та реабілітації осіб із захворюваннями органів травлення. Лікувально - оздоровчі ресурси україни, їх організація та використання підприємством туристичної індустрії україни актуальність теми дослідження визначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально - оздоровчих ресурсів, а самерозвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою. План • лінійна однорідна система диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами • лінійна неоднорідна система диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами • застосув. Лінійний векторний простір векторний простір (лінійний простір) - безліч елементів, які називаються векторами, для яких визначені операції додавання і множення на число. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами план • лінійні неоднорідні диференціальні рівняння з постійними коефіцієнтами та правою частиною спеціального вигляду • права частина виду • права частина виду 1. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння з постійними коефіцієнтами та правою частиною спеціального вигляду план • лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами • характеристичне рівняння • загальний розв’язок лінійного однорідного диференціаль. Словесні (пояснення, бесіда, розпорядження, команда, підрахунок); наочні (показ вправи учителем або учнем, демонстрування техніки виконання вправ на плакатах, схемах, кінокільцівках); практичні (практично виконання вправ). Поєднання показу і практичного виконання вправ посідає основне місце при навчанні основних положень і рухів рук, ніг, тулуба, голови, з яких складаються рухові дії. Такий метод навчання забезпечує практичне засвоєння учнями вправ, але не озброює їх відповідними знаннями про назви елементарних рухів і положень тіла, про правила їх виконання, про різні характеристики рухів тощо. Формування умінь і навичок, виховання правильної постави, розвиток довільного регулювання рухів, звичка самостійно використовувати засоби фізичної культури в повсякденному житті тощо. Однією з причин недостатнього використання словесних методів у навчанні фізичних вправ є те, що методичній літературі не обґрунтовані основні педагогічні вимоги щодо застосування цих методів на уроках фізкультури.
Крім учителі - класоводи часто відчувають утруднення, коли треба вжити спеціальний термін з фізичної культур внаслідок цього, уникають словесних методів, а навчають переважно за показом, який здійснюють самі або один з учнів. З метою розробки методичних прийомів навчанні, які активізують пізнавальну діяльність учнів і сприяють оволодінню знаннями з фізичної культури, ми провели спеціальні дослідження. Результати досліджень показали, що ті методичні прийоми, які стимулюють в учнів мову і мислення при навчанні фізичних вправ, одночасно сприяють озброєнню їх знаннями про рухові дії. Засвоєнню учнями назв вправ, ігор, окремих елементних рухів, частин тіла, а також назв характеристик рухів сприяє така методика навчання, при якій поєднується виконання вправ за показом і за словом. Учитель словесно підкреслює особливості виконання певних прав, учні самі називають вправи і рухи та правила їх виконання, називають вимоги правильної постави у різних позах тощо. Це має велике значення для того, щоб правильно планувати й постійно розвивати мову, спираючись на рухову діяльність, розширюючи межі використання словесних методів навчання на наступних заняттях з фізичної культури.
Озброєння учнів знаннями про виконання фізичних вправ здійснюється в процесі вивчення матеріалу усіх розділів програми, а саме, основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання. Розглянемо на окремих прикладах використання словесних методів у навчанні різних видів фізичних вправ, зокрема, пояснення, розповіді, бесіди, команди, підрахунку.
В методичній літературі немає єдиної думки про способи поєднання слова і показу у навчанні конкретних фізичних вправ, що передбачаються програмою для молодших класів. У результаті дослідження встановлено, що найкращі наслідки дає таке поєднання слова і показу, коли на першому етапі навчання вчитель один раз називає і відразу ж показує рух, а діти виконують його за вчителем; на другому етапі закріплення і вдосконалення проводиться тільки за словом учителя. Така послідовність досить ефективна тому, що кожне називання наступного руху спрямовує увагу школярів, викликає орієнтувальну реакцію і готовність до дії. Рухові вміння, вироблені з активною участю мови, відрізняються від умінь, набутих методом наслідування, тим, що учні можуть їх виконувати і певною мірою перебудовувати за словом учителя. Вироблення в школярів уміння виконувати рухи за словом учителя відіграє позитивну роль у розвитку та вдосконаленні процесів регуляції рухових актів за допомогою усного і внутрішнього мовлення. Виконати його означає підвищити розумову активність дітей, збагатити словниковий запас, розвинути логічне мислення, прищепити вміння складати план певної рухової дії і виконувати дію за цим планом. Можна стверджувати, що чим активніша участь внутрішнього мовлення у руховій діяльності, тим краще ця діяльність усвідомлюється, тим досконаліше здійснюється довільне регулювання рухів. Ефективними прийомами розвитку в учнів усного і внутрішнього мовлення на уроках фізкультури є такі, як словесний опис виконаної вправи (перелік того, що і як виконував учень), словесний опис вправи, що буде виконуватись, перелік недоліків у виконанні рухів, перелік основних вимог до правильного виконання певної вправи тощо.
Коментарі
Дописати коментар