шевчук,клименко українська мова за професійним спрямуванням
Мовна політика у сфері наукової комунікації повинна враховувати як пріоритети розвитку самої науки, так і інтереси національно - культурного будівництва. Дискусія розгорнулася навколо того, чи повинна ота, неформалізована частина наукової мови уніфікуватися або ж доцільно, щоб вона була виражена відповідними національними мовами.
Не треба наукову продукцію видавати національними мовами, це перешкоджає ефективній комунікації, до того ж економічно невигідно, пов язано з витратами на переклад, папір. Вилучаючи з науки національні мови, ми свідомо руйнуємо інтелектуальний потенціал нації, позбавляємо літературну мову наукового стилю, тексти якого зберігають фундаментальні інтелектуальні та духовні цінності. Справді, історично наука розвивалася в умовах білінгвізму, мала мову - посередницю, функції якої в різні часи виконувала то одна, то інша з розвинених мов. Словотворчі засоби російської та української мов були недостатньо розвиненими для забезпечення потреб величезних нововведень, здебільшого термінів, стимульованих петровськими реформами.
Мовна політика останніх десятиліть в україні була спрямована на інтернаціоналізацію науки, створення умов для наукової комунікації і не враховувала, не стимулювала цей глибинний мовний момент наукової творчості. Відтак, у науковому стилі української мови з явилися лакуни, почалася девальвація наукового стилю, саме того зі стилів, яким мова зусиллями української інтелігенції розбудувалася в пожовтневий період, можна сказати, відродила його у своїй системі. Наслідки цієї ситуації настільки непересічні, що змушують не лише лінгвістів, взагалі науковців, а й викладачів навчальних закладів невідкладно з ясувати їх через усебічний аналіз проблеми.
У глобальному масштабі існування мовних бар єрів у науці сприяє її розвитку; в мікромасштабі, відносно окремих учених, воно є гальмом, оскільки наукова робота вимагає знання іноземних мов, або хоча б перекладних праць. Кількість населення, що говорить національною мовою; кількість наукової інтелігенції, яка користується національною мовою в роботі; рівень розвитку літературної мови; стан термінологічної роботи – дозволяють, то і в гуманітарних науках, і в математичних, і в природничих, і в технічних науках функцію засобу наукової творчості й комунікації може виконувати національна літературна мова (за л. У сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають наукової сфери і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн. інтенсивний розвиток української термінології економіки розпочинається з другої половини 19 століття, коли, долаючи суспільно - політичні перешкоди, з являються наукові економічні розвідки с. У цей період економічна термінологія поповнюється лексемами банкротовання, відшкодування, бухгальтерія, льомбард, депозит, акцепт, дотація, субсидія, маклер, вексель, біржа, лізинг, брокер, рахунок, кредит, інтензивне господарство, прайс - курант, зиск, у биток та ін. Відсотковий, відсоткувати, відсотковуючи, відсоткування), доход валовый – прибуток гуртовий, казначейство – скарбниця, страхования – убезпечення, кредитор – кредитор, позичник; субсидия – допомога, субсидія; депонент – депонент, вкладам. Г) містить матеріали доповідей лінгвістів україни, росії, казахстану та сша, присвячених питанням теорії неології, змінам у словниковому складі слов’янських мов сьогодення, лексико - граматичним інноваціям у системному, когнітивному, комунікативному, контрактивному та лінгводидактичному аспектах. За допомогою чітко сформованої активної життєвої позиції і знання про самопрезентацію, вміння нею користуватися, допоможуть вам досягти успіху в житті. Дисертація присвячується виявленню синтаксичного статусу абстрактно авторських речень в іерархічній системі предикативних одиниць українського художнього мовлення. Здійснено системний аналіз абстрактно - авторських речень в художньому мовленні з урахуванням їх формально - граматичних, структурно - симантичних й функціонально - стилістичних параметрів. Проаналізовано ряд сутєвих ознак таких речень у зіставленні, з одного боку, з особливостями узуальних (звичайних) речень, з іншого з особливостями пареміологічних одиниць. Як правило, являється, через деякий час, це дозволяє зробити висновки, формування вмінь і навиків, у цілому, у цій області науки, у той же час, у силу обставин, у роботі зустрічаються мовні огріхи, у роботі відзначено, у протилежність, у подібному випадку, у повному об’ємі, у найближчий час, у кінцевому рахунку, у даному випадку, у більшості випадків, у більшій мірі, тим не менше.
Десятого грудня дві тисячі третього року, першого липня тисяча дев’ятсот вісімдесят шостого року, сьомого вересня дві тисячі дванадцятого року, дев’ятого лютого дві тисячі десятого року, тринадцятого вересня дві тисячі одинадцятого року.
Конверти зберігаються і додаються до документів у разі, коли лише за конвертом можна встановити адресу відправника, час відправлення та одержання документа. Попередній розгляд документів здійснюється керівником канцелярії установи або іншою виділеною для цього особою відповідно до розподілу обов’язків між працівниками.
Таке визначення розроблене та затверджене міжнародною організацією зі стандартизації (iso) за участю міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, міжнародної федерації з документації, міжнародної ради архівів, міжнародної організації з інтелектуальної власності. Соціологічні дослідження оцінки елементів професійної культури державних службовців засвідчують, що лише 38, 3% із них мають високий ступінь володіння навичками та вміннями працювати з документацією, 50, 4% - середній, 8, 3% - низький. Мета є підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно - ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні. Сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення; виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій. ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності; сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно - ділового й наукового стилів; скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети; складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку; послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.
Коментарі
Дописати коментар