портфоліо класного керівника у печатному вигляді

портфоліо класного керівника у печатному вигляді

При плануванні виховної діяльності класний керівник поряд із визначенням цілей, форм і способів виховання учнів намагається знайти оптимальний варіант змісту, форми та структури створюваного документа - плану роботи на навчальний рік чи півріччя. Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, що йдуть у класному співтоваристві, й виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на майбутній навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.

Нерідко класний керівник випробовує ускладнення у складанні даного розділу плану, тому пропонуємо один з варіантів програми аналізу виховної роботи у класі. На наступних етапах професійного росту, коли в педагога складеться своя оригінальна система виховної роботи у класі та визначаться науково - методичні принципи здійснення педагогічного аналізу цієї роботи, потреба в цій програмі відпаде, тому що класний керівник буде аналізувати стан і результати виховного процесу у відповідності зі своєю авторською концепцією. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів включення учнів у діяльність і спілкування. Розвиненість пізнавальних інтересів і творчих здібностей, що виявляються учнями в інтелектуальному, художньо - естетичному, трудовому й інших видах діяльності. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової культури, інтелектуальної й інформаційної культури, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейних відносин, економічної культури та культури праці, адаптованість до сучасного життя, розвиток самостійності, уміння благотворно впливати на соціум, а в підсумку - розвиток культури життєвого самовизначення). Групи ризику учнів (їх індивідуальні провідні особливості, потреби, мотиви вчинків; вплив на них найближчого соціального оточення; найбільш діючі прийоми роботи з ними; задачі виховання й корекції поведінки цих учнів; прогноз подальшої соціалізації цих учнів). Яка статистика впливу найближчого соціального оточення (батьків, однолітків), занять у гуртках, секціях та інших об єднаннях на процес і результат соціалізації школярів. Хто і що впливає в більшій мірі на розвиток особистості учнів, на формування їхніх особистісних якостей, творчих (емоційних, інтелектуальних, фізичних, організаторських і т. Характер взаємин учнів (тактовність, увічливість, увага й повага один до одного, взаємини хлопчиків і дівчаток, доброзичливість, колективізм, відносини взаємної відповідальності, піклування тощо); переважне ставлення учнів до вчителів і школи, домінуюче емоційне налаштування учнів класу, особливості спілкування у класному колективі. Соціометрична, рольова й комунікативна структура класу, рівень розвитку колективних взаємин і колективної творчої діяльності в ньому, ступінь включеності учнів у життєдіяльність класу, у процес планування, організації й аналізу спільної діяльності. Участь учнів класу у шкільному самоврядуванні, організаторській діяльності, роботі шкільних гуртків, секцій, клубів та інших об єднань; вплив цієї діяльності на виховання й розвиток особистості учнів. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (у формулюванні соціального замовлення, пред явленні вимог до змісту й організації педагогічного процесу, у плануванні й організації класних справ і заходів). Результативність педагогічної освіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально - виховного процесу у класі (у залежності від змісту й форм, які застосовувались для цього). Про удачі та знахідки, про накопичений позитивний досвід; про негативні моменти в організації життя класу й вихованні учнів; про нереалізовані можливості та невикористані резерви; про перспективні цілі та першочергові задачі на найближче майбутнє. 2) результатна - це прогнозований результат, часто виражений у бажаному образі учня (випускника) та спланований для досягнення за певний проміжок часу; 3) процесуальна - це проектований стан виховного процесу, найбільш оптимальний для формування бажаних якостей учня. Однак варто зауважити, що в останнє десятиліття нерідко в середовищі наукових і практичних працівників з являються заклики відмовитись від такої мети - ідеалу у зв язку з неможливістю її досягнення в нинішніх соціально - економічних умовах. Відмовляючись від даної мети, ці дослідники та практики поки не зуміли запропонувати інший ідеал, до якого могли би спрямувати свої устремління педагоги, учні, батьки, громадські організації. У виборі результатної мети класні керівники спираються на підсумки індивідуальної й колективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня та класу.

При декомпозиції мети, тобто при її розподілі на складові, треба визначити такі задачі виховної діяльності, рішення яких дозволило б досягти поставленої мети.

Наприклад, один із класних керівників як головний орієнтир виховної системи вибрав мету - формування творчої особистості учня, який володіє інтелектуальною, етичною та педагогічною культурою. Процесуальні цілі нерозривно пов язані з результатними, тому що вони передбачають зміни у виховному процесі, які забезпечують досягнення вихованцями бажаного образу учня (випускника). Використовувати виховні можливості народних свят й обрядів для прилучення учнів до цінностей національної культури; увести в навчальний розклад уроки спілкування та розвитку комунікативної культури учнів; сприяти підвищенню ролі учнівського самоврядування у плануванні, організації й аналізі життєдіяльності у класі; забезпечити участь батьків у підготовці та проведенні ключових виховних справ у класі тощо. Доброю підмогою в їх виборі є сформований учителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяльності, спілкування й відносин у класній спільноті. Щоби підбір справ мав насправді системний і науково обґрунтований характер, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоретичні та технологічні розробки проблем виховання учнів. На думку професора, соціальні цінності - це істини життя, здобуті досвідом попередніх поколінь та існуючі у вигляді знань, ідеалів, норм поведінки та стосунків між людьми.

Родина (ролі - сина - дочки, подружня, батьківсько - материнська); трудовий (навчальний) колектив (ролі - професійно - трудова, економічна, організаторсько - самоврядівна, комунікативна, педагогічна); суспільство (ролі - патріотична, національно - інтернаціональна, політична, правова, моральна, екологічна); світ (інтерсоціальні ролі особистості); я - сфера (ролі - матеріально - споживча, духовно - споживча, суб єкт навчання, суб єкт самовиховання, суб єкт творчості, психосаморегулятивна, ціле стверджуюча). Якщо класний керівник вирішує будувати свою виховну діяльність на основі системно - рольового підходу, то може вибрати таку форму планування справ у класі (запропоновано в. Механізм виховання, на його думку, полягає в підтримці педагогом дитини у вирішенні її проблем зміцнення здоров я, формування моральності, розвитку здібностей; у створенні умов для життєвого самовизначення школярів. Він пропонує вихователям спрямувати свої зусилля на створення умов для освоєння учнями таких цінностей, як земля, батьківщина, родина, праця, знання, культура, світ, людина. Тому педагоги у планах виховної роботи систематизують плановані виховні справи та заходи щодо напрямів, пов язаних із розвитком перерахованих потенціалів. При виборі форм і способів класний наставник віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками в ході колективного планування життєдіяльності класу.

Четвертий любить багато обіцяти, не усвідомлюючи своїх можливостей і сильно переоцінюючи їх, а потім, не справившись зі справою, шукає всілякі доводи й виправдання. Під індивідуальністю прийнято розуміти неповторну своєрідність людини, унікальне сполучення в ній одиничних, особливих і загальних рис, що відрізняють її від інших індивідів. Однак навряд чи одне визначення поняття допоможе класному керівнику знайти оптимальні шляхи та способи педагогічного зіткнення з індивідуальністю кожного вихованця. Його друга класифікація спрямована на установлення взаємозв язку між формами діяльності та спілкування учня, з одного боку, та процесом розвитку його індивідуальності - з іншого. У третій класифікації індивідуальність розглядається з точки зору рішення специфічних виховних задач при різному ставленні школярів до себе, своїх проблем, можливостей їх вирішення. Школярі, яким достатньо підтвердження їхньої думки про себе та свої дії; вихованці, яким необхідна підтримка в їхньому прагненні щось зрозуміти та змінити в собі; школярі, яким потрібна активна участь педагога в їхньому ставленні до себе, така, як формування, створення нового розуміння себе й активне підштовхування до відповідної самореалізації; вихованці, яким потрібно досить тверде управління їхніми діями й енергійне стимулювання їхньої спрямованості на себе.

Полякова, класний керівник має можливість більш осмислено й точно підібрати та включити у план педагогічні засоби, спрямовані на розвиток особистості кожного учня та формування його неповторної індивідуальності. Через багатоаспектності та складності індивідуальної роботи з учнями класний наставник має право скористатись допомогою шкільного психолога, соціального педагога, медичного працівника й інших членів педагогічного колективу.

Вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їхнього розвитку; установлення міжособистісних контактів з кожною дитиною; створення умов у класному колективі для прояву й розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації соціально вартісних та особистісно значущих інтересів і потреб школярів; надання індивідуальної допомоги учням, які мають ускладнення в адаптації до життєдіяльності класу, стосунках з учителями й іншими членами шкільного співтовариства, виконанні норм і правил поведінки в навчальному закладі й за його межами; взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально - психологічною й іншими службами освітньої установи з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно - корисних ініціатив школярів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їхньої особистості; сприяння вихованцям у діяльності із самопізнання, самовизначення та саморозвитку; діагностика результатів навчання, виховання й розвитку кожного учня, урахування їхніх особистісних досягнень. Навчальний план та державні навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів тематичне та календарне планування правила безпеки під час проведення навчально - виховного процесу у кабінеті початкового навчання загальноосвітніх навчальних закладів та інструкції з охорони праці. Навчальний план борщівського нвк та державні навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів правила безпеки під час проведення уроків трудового навчання та інструкції з охорони праці. Разом з учителями початкових класів беру участь в організації та проведенні тижня початкової освіти, предметних тижнів в рамках яких щорічно проходять різноманітні конкурси, ігри, інформаційні хвилини.

Найцікавішими вважаю презентації для проведення уроків у формі ігор, які можна використовувати для уроків повторення та узагальнення з різних тем, змінюючи зміст, або ж проводити у вигляді позаурочного заходу.

Для оптимізації навчального процесу застосовую ігрові технології, технологію проблемного та особистісно - зорієнтованого навчання, диференціацію навчальних завдань, групові, індивідуальні, класно - урочні, творчі, пояснювально - ілюстративні технології, а також класна, групова, індивідуальна і колективна форми організації навчання та виховання. Прищеплювати молодшим школярам любов до книги, виховувати почуття гордості за українську літературну спадщину, сприяти розвиткові пізнавальних та творчих здібностей дітей. Прищеплення дітям любові до книги, яка має стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання; творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підібрати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Працюючи 33 роки на освітянській ниві, у своїй роботі я намагаюсь проводити різні за змістом і формою уроки, але на кожному з них діти вчаться мислити, робити власні висновки, логічно висловлювати свої думки, збагачують словниковий запас, розвивають увагу, тренують пам’ять, вчаться фантазувати.

Я стараюсь працювати так, щоб процес засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, розвиток творчих можливостей неминуче супроводжувався формуванням інтересу до навчання, до всієї роботи в класі та до кожного учня індивідуально. Навчання повинно бути цікавим, яскравим і емоційним; урок – це вогник, що підтримує пізнавальний інтерес; щодо учня, - то кожен має відчути радість відкриття, творчості, захоплення. Проаналізувавши основні форми організації навчальної діяльності молодших школярів, переконалася, що інтерактивні методи навчання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання. Готуючись до уроку, застосовую такі форми і методи, які б розвивали творчість учнів, створювали атмосферу емоційного піднесення і захоплення дітей до навчального процесу.

Всю виховну роботу направляю на вміння здобувати знання, вчу складній науці спілкування з товаришами, сприяю духовно - моральному та фізичному розвитку дітей. Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий зв язок між інтелектуальним життям особистості і прояви її сил в активній діяльності. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє я, здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання. Перелік технічних засобів для впровадження ікт у навчально - виховний процес (комп’ютер, проектор, smart - дошка, мультимедійні підручники, аудіо - відео - посібники тощо). Наприклад, членство у профспілці, асоціації викладачів зарубіжної літератури, керівництво шкільним (районним) методичним об’єднанням, наставництво, керівництво школою молодого вчителя тощо. До такого розділу можна помістити аналіз результативності роботи з батьками й учнями, подати результати діагностик і самоаналіз педагога, аналіз роботи з батьками, опис виховних технологій, які використовує наставник під час роботи з учнями тощо. Необхідно постійно контролювати процес і результати своєї діяльності, адже без цього складно своєчасно коригувати зроблене, давати йому оцінку, удосконалювати роботу.

Доцільно скласти план самоосвіти, що допоможе своєчасно вносити в освітній процес елементи нового, і забезпечить систематичне зростання педагогічної майстерності. Насправді, в цьому документі буде зібрана максимально корисна інформація про дитину для вчителя, який буде з ним працювати, і продовжувати розвивати його творчий потенціал. Вчителю буде корисно дізнатися, що хтось з учнів ходить на бальні, спортивні або естрадні танці, хто відвідує спортивні секції з різних видів єдиноборств, секцію плавання, хто займається вокалом, хтось грає на музичних інструментах. Включає інформацію про позашкільній діяльності дитини (нагороди, грамоти і похвальні листи за участь у міських спортивних змаганнях, конкурсах з танців, відмінне навчання в музичній школі і інше). Можна оформити всі сторінки на комп’ютері, роздрукувати тексти на білому або кольоровому папері (пастельних відтінків) і вставити на аркуші у спеціальні папки з вклеєними файлами.

Якщо дитина відвідує позашкільні заходи, то можна описати його приблизний режим дня, з урахуванням відвідування спортивних секцій, позашкільних розвиваючих центрів і гуртків.