лсд ірина роздобудько сказати
Да и сама любовь, если она настоящая, не живет в воздушных замках, а ходит босиком по земле – по камням и битому стеклу, находя верную дорогу по вырванным по - живому пуговицам - шансам. Будущий сценарист денис северин, известный режиссер елизавета тенецкая и ее дочь – талантливая художница лика – пройдут непростой путь от разрушительной эгоистичной страсти до любви, которая дарит возможность жить для других, не предавая себя, слышать и быть услышанными и творить, изменяя мир. Главный герой первого из них – мсье паскаль, с его уникальным миром и не менее уникальными гостями, которые сошлись за одним столом, преодолев временное пространство. Что же касается второго романа, то сама писательница считает, что он – «дань моему детскому увлечению александром дюма и… полная авантюра относительно всех, возможно, узнаваемых исторических и неисторических лиц, которые живут на этих. Квартиранты – все без исключения выходцы с украины (вот такая у хозяйки прихоть) – между собой практически не общаются, и потому их истории почти не пересекаются, разворачиваясь каждая сама по себе.
Але є одна небезпека – проковтнути книгу одним духом, у читацькому азарті промчати від першої сторінки до останньої, відклавши невідкладне заради пригоди – і солодкої, і моторошної, не схожої на всі інші, у які нас уплутувала українська література. Але нічого категоричного, прокурорського… читаючи один уривок, несподівано подумала про булгаківську маргариту, що вирвалася з золотої клітки, а через десяток сторінок – про сусідську бабусю з її дідуганом - тираном, який, було, випивши за день перемоги, показував домашнім кузькіну мать. Ще ніколи, за всі роки мого перебування в лсд мене не призначали прокурором, все більше підсудною або, в крайньому випадку, другим чи навіть десятим свідком. Одного разу, присягаюсь, суто випадково, коли озу хворіла, а я відсиджувала біля її ліжка в лазареті необхідну для виявлення милосердя годину, то підгледіла, що в її анкеті, котру переглядала медсестра на предмет спадкових хвороб, записано, що її звуть ольгою зенонівною урбанською. У музейному залі, котрий відчиняють лише під час великих урочистостей, зберігаються вицвілі документи, написані специфічним, розробленим ще черницями ордену слухняних дружин, краснописом. Вони свідчать про переслідування закладу за часів інквізиції і полювання на відьом, про розквіт культури завдяки нашим випускницям в епоху відродження, про їхню самовідданість воїнам вітчизни в скрутні воєнні часи.
Адже всі десять заповідей, з яких складається наш статут, виписані й намальовані відомим художником, оздоблені широкою хвилястою рамою, покритою триміліметровою позолотою. Нас привчають до нього змалечку, з того самого дня, як за батьками зачиняється висока брама і дехто з найбільш слабкодухих починає відчайдушно рюмсати.
Пані директорка, взявши мене на крила, полинула зі мною до спальні, закутала в ковдру і розчинилася у просторі, лишивши по собі різнобарвні кола, які виникають на поверхні води.
У затишній напівтемряві пані директорка промовляла свої щоранкові промови, а ми дихали і не могли надихатися тим особливим повітрям, котрим були просякнуті оббиті оксамитом стіни.
Обов’язки кожної членкині секстету – стежити за порядком, виховувати одна одну власним прикладом, бути безжальною до прояву гріхів і намагатися здобути якомога більше доброчинності. Все в ній спрямоване на те, щоб гарно вчитися і не підвести ані міністерство, ані власну матусю, ані пані директорку, яка великодушно дозволила їй навчатися і жити тут. Словом, якби мене спитали, з ким би я хотіла побачитись на хвилинку в кав’ярні після одруження, я б точно першою назвала ліл… гадаю, їй судилась незвичайна доля. У вихідні, коли можна скинути форму, вони беруть в гардеробній однакові джинсові спіднички, високі – вище коліна – смугасті гольфи, сабо на платформі і шифонові блузки ніжних кольорів. Коли озу хворіє, ми чергуємо біля її ліжка в лазареті, носимо їй окріп з лимоном, дослухаємось до її слабкого дихання і вислуховуємо її безкінечні сни.
Всі у синіх формах з білими комірцями і манжетами, в чорних (молодші – в білих) панчохах і туфлях - човниках (молодші поки що чимчикують у полотняних мокасинах з круглими носаками і перетинкою). Извините за грубость, но если бы девок в этом лсд заставляли кегеля день и ночь выполнять и глотать бананы целиком - еще можно было бы поверить, что они заинтересуют пресыщенную публику, а так фигня какая - то; - от браков шейхов и лицеисток рождаются дети.
Повторю, властьимущий важный дядька отдает свою кровиночку, возможно, единственную наследницу заводов, машин, пароходов в школу гейш, дабы из нее там воспитали очередной кусок мяса для рынка невест. Увы, этого не случилось; - автор - тетенька начитанная, но демонстрировать это аккуратно в виде приятных отсылок она не научилась, поэтому повествование порой превращается в список литературы, заданной на лето; - вообще вывод получается странный, мол, это не сами люди виноваты, что формируют общество со смещенными ценностями и двойными стандартами, не желают замечать и исправлять ошибки.
); - мужики в смокингах и мужики во фраках на одном мероприятии меня, как особу, посмотревшую ужк четыре сезона аббатства даунтон, умиляют; - у болгар нет других фамилий, только киркоров, только хардкор; нет ощущения цельности.
Создалось впечатление, что сначала планировалась одна книга (куда лучшая, чем получилось), но потом автор резко делает поворот кругом и начинает творить ахинею. фразы вроде я обожнював її в той вечір так, як можна обожнювати батьківщину, віру чи мову - все те, без чого ти не існуєш или тростина і саксофон — цe як жінка і чоловік. Справді, роман викликає великий спектр емоцій та є досить багатообіцяючим у жанровому плані, адже ніколи не можна сказати з упевненістю, про що читаєш. єдине, чого ніяк не заперечиш, це відмінний настрій після прочитання, а також цілий оберемок думок, які хочеться аналізувати і додавати власні спостереження до принципових ідей авторки.
Адже сюжет тут, хоч і в трохи незвичний спосіб, передає невтішні реалії сьогодення, в яких людей по - справжньому зомбують, вкладають в голову абсолютно безглузді ідеї за допомогою пропаганди та маскультури.
Шості двері (нора - друк, киев) - роман 2005 — ґудзик (фолио, харьков; нора - друк, киев, 2011) - роман 2006 — дванадцять, або виховання жінки в умовах, не придатних до життя (фолио, харьков) - роман - аллюзия 2006 — зів ялі квіти викидають (нора - друк, киев) - роман 2006 — останній діамант міледі (фолио, харьков) - авантюрный детектив 2007 — пастка для жар - птиці (фолио, харьков) - роман 2007 — амулет паскаля (фолио, харьков) - роман 2007 — життя видатних дітей (грані - т, 2007) 2007 — коли оживають ляльки (грані - т, 2007) 2007 — 2001 — мерці (кальвария, львов) - роман 2002 — ескорт у смерть (кальвария, львов; фолио, харьков, 2007) - роман 2005 — він. Шості двері (нора - друк, киев) - роман 2005 — ґудзик (фолио, харьков; нора - друк, киев, 2011) - роман 2006 — дванадцять, або виховання жінки в умовах, не придатних до життя (фолио, харьков) - роман - аллюзия 2006 — зів ялі квіти викидають (нора - друк, киев) - роман 2006 — останній діамант міледі (фолио, харьков) - авантюрный детектив 2007 — пастка для жар - птиці (фолио, харьков) - роман 2007 — амулет паскаля (фолио, харьков) - роман 2007 — життя видатних дітей (грані - т, 2007) 2007 — коли оживають ляльки (грані - т, 2007) 2007 — оленіум (фолио, харьков) - комедия абсурда 2007 — переформулювання (нора - друк, киев) 2008 — дві хвилини правди (нора - друк, киев) - роман 2008 — все, що я хотіла сьогодні.
Коментарі
Дописати коментар