тренінг виховання толерантності у школярів в роботі класного керівника

тренінг виховання толерантності у школярів в роботі класного керівника

Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, що йдуть у класному співтоваристві, й виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на майбутній навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.

Нерідко класний керівник випробовує ускладнення у складанні даного розділу плану, тому пропонуємо один з варіантів програми аналізу виховної роботи у класі. На наступних етапах професійного росту, коли в педагога складеться своя оригінальна система виховної роботи у класі та визначаться науково - методичні принципи здійснення педагогічного аналізу цієї роботи, потреба в цій програмі відпаде, тому що класний керівник буде аналізувати стан і результати виховного процесу у відповідності зі своєю авторською концепцією. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів включення учнів у діяльність і спілкування. Розвиненість пізнавальних інтересів і творчих здібностей, що виявляються учнями в інтелектуальному, художньо - естетичному, трудовому й інших видах діяльності. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової культури, інтелектуальної й інформаційної культури, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейних відносин, економічної культури та культури праці, адаптованість до сучасного життя, розвиток самостійності, уміння благотворно впливати на соціум, а в підсумку - розвиток культури життєвого самовизначення). Хто і що впливає в більшій мірі на розвиток особистості учнів, на формування їхніх особистісних якостей, творчих (емоційних, інтелектуальних, фізичних, організаторських і т. Характер взаємин учнів (тактовність, увічливість, увага й повага один до одного, взаємини хлопчиків і дівчаток, доброзичливість, колективізм, відносини взаємної відповідальності, піклування тощо); переважне ставлення учнів до вчителів і школи, домінуюче емоційне налаштування учнів класу, особливості спілкування у класному колективі. Соціометрична, рольова й комунікативна структура класу, рівень розвитку колективних взаємин і колективної творчої діяльності в ньому, ступінь включеності учнів у життєдіяльність класу, у процес планування, організації й аналізу спільної діяльності. Основні мотиви участі учнів класу у шкільних заходах, ступінь їх зацікавленості та залучення в життєдіяльність школи, активність і результативність (для розвитку особистості та забезпечення життєдіяльності школи) участі членів класного колективу у шкільних справах. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (у формулюванні соціального замовлення, пред явленні вимог до змісту й організації педагогічного процесу, у плануванні й організації класних справ і заходів). Результативність педагогічної освіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально - виховного процесу у класі (у залежності від змісту й форм, які застосовувались для цього). Про удачі та знахідки, про накопичений позитивний досвід; про негативні моменти в організації життя класу й вихованні учнів; про нереалізовані можливості та невикористані резерви; про перспективні цілі та першочергові задачі на найближче майбутнє. 2) результатна - це прогнозований результат, часто виражений у бажаному образі учня (випускника) та спланований для досягнення за певний проміжок часу; 3) процесуальна - це проектований стан виховного процесу, найбільш оптимальний для формування бажаних якостей учня. У процесі діяльності з цілепокладання класного керівника кожна з названих цілей наповнюється конкретним змістом, обумовленим педагогічним кредо вихователя, цільовими настановами та ціннісними орієнтаціями освітньої установи, особливостями учнівського колективу класу та специфікою умов його життєдіяльності. Однак варто зауважити, що в останнє десятиліття нерідко в середовищі наукових і практичних працівників з являються заклики відмовитись від такої мети - ідеалу у зв язку з неможливістю її досягнення в нинішніх соціально - економічних умовах. Відмовляючись від даної мети, ці дослідники та практики поки не зуміли запропонувати інший ідеал, до якого могли би спрямувати свої устремління педагоги, учні, батьки, громадські організації. У виборі результатної мети класні керівники спираються на підсумки індивідуальної й колективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня та класу.

1) спрямовані на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного й фізичного потенціалу, оволодіння учнів цілісною системою знань про навколишній світ, практичними вміннями та навичками, способами творчої діяльності, прийомами та методами самопізнання й саморозвитку, ціннісним ставленням до себе й оточуючої соціальної та природної дійсності; 2) сполученими з інтересами та ціннісними установками членів класного співтовариства, ураховувати соціальне замовлення держави й суспільства, відповідати особливостям колективу класу й умовам його життєдіяльності; у плані роботи класного керівника поряд із результатною метою формулюються задачі, які можна розглядати як підцілі або як складові компоненти мети.

При декомпозиції мети, тобто при її розподілі на складові, треба визначити такі задачі виховної діяльності, рішення яких дозволило б досягти поставленої мети.

Наприклад, один із класних керівників як головний орієнтир виховної системи вибрав мету - формування творчої особистості учня, який володіє інтелектуальною, етичною та педагогічною культурою. Процесуальні цілі нерозривно пов язані з результатними, тому що вони передбачають зміни у виховному процесі, які забезпечують досягнення вихованцями бажаного образу учня (випускника). Використовувати виховні можливості народних свят й обрядів для прилучення учнів до цінностей національної культури; увести в навчальний розклад уроки спілкування та розвитку комунікативної культури учнів; сприяти підвищенню ролі учнівського самоврядування у плануванні, організації й аналізі життєдіяльності у класі; забезпечити участь батьків у підготовці та проведенні ключових виховних справ у класі тощо. Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності та відбитих у першому розділі плану, і виходячи зі сформульованих цілей і задач виховної роботи, педагог намагається визначити провідні напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу.

Доброю підмогою в їх виборі є сформований учителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяльності, спілкування й відносин у класній спільноті. На думку професора, соціальні цінності - це істини життя, здобуті досвідом попередніх поколінь та існуючі у вигляді знань, ідеалів, норм поведінки та стосунків між людьми.

Якщо класний керівник вирішує будувати свою виховну діяльність на основі системно - рольового підходу, то може вибрати таку форму планування справ у класі (запропоновано в. Він пропонує вихователям спрямувати свої зусилля на створення умов для освоєння учнями таких цінностей, як земля, батьківщина, родина, праця, знання, культура, світ, людина. Тому педагоги у планах виховної роботи систематизують плановані виховні справи та заходи щодо напрямів, пов язаних із розвитком перерахованих потенціалів. При виборі форм і способів класний наставник віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками в ході колективного планування життєдіяльності класу.

Його наявність у плані пов язана з турботою класного керівника про створення у класі доброчинного середовища для формування особистості кожної дитини, з педагогічним проектуванням і забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учнів, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного вихованця. Четвертий любить багато обіцяти, не усвідомлюючи своїх можливостей і сильно переоцінюючи їх, а потім, не справившись зі справою, шукає всілякі доводи й виправдання. Під індивідуальністю прийнято розуміти неповторну своєрідність людини, унікальне сполучення в ній одиничних, особливих і загальних рис, що відрізняють її від інших індивідів. Однак навряд чи одне визначення поняття допоможе класному керівнику знайти оптимальні шляхи та способи педагогічного зіткнення з індивідуальністю кожного вихованця. Його друга класифікація спрямована на установлення взаємозв язку між формами діяльності та спілкування учня, з одного боку, та процесом розвитку його індивідуальності - з іншого. Школярі, яким достатньо підтвердження їхньої думки про себе та свої дії; вихованці, яким необхідна підтримка в їхньому прагненні щось зрозуміти та змінити в собі; школярі, яким потрібна активна участь педагога в їхньому ставленні до себе, така, як формування, створення нового розуміння себе й активне підштовхування до відповідної самореалізації; вихованці, яким потрібно досить тверде управління їхніми діями й енергійне стимулювання їхньої спрямованості на себе.

Полякова, класний керівник має можливість більш осмислено й точно підібрати та включити у план педагогічні засоби, спрямовані на розвиток особистості кожного учня та формування його неповторної індивідуальності. Через багатоаспектності та складності індивідуальної роботи з учнями класний наставник має право скористатись допомогою шкільного психолога, соціального педагога, медичного працівника й інших членів педагогічного колективу.

Застосовуючи ікт, класний керівник може готувати матеріали для використання їх при проведенні класних години, годин спілкування, батьківських зборів, батьківського всеобучу, різноманітних позакласних та позашкільних заходів. Информационные технологии позволяют разнообразить формы работы с учащимися, сделать их творческими, упрощается процесс общения с учениками и их родителями.

Применяя икт, классный руководитель может готовить материалы для использования их при проведении классных часов, родительских собраний, различных внеклассных и внешкольных мероприятий. Глазунової присвячені розробці моделі ефективного використання інформаційно - комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі. Учителі розуміють, що і вони самі, і їхні учні повинні добре володіти новітніми технологіями - адже є необхідний мінімум ресурсів, які сучасний фахівець повинен знати й ефективно використовувати у своїй діяльності. Тому постає питання про необхідність розробки автоматизованого робочого місця класного керівника, за допомогою якого можна частково (а в майбутньому повністю) відмовитися від ведення записів на папері. Це різні діагностики, необхідна інформація для проведення та розробки позакласних заходів різної тематики та різного спрямування, а іноді і готові розробки заходів. По - друге, у щоденній роботі класного керівника часто доводиться звертатися до численних і, як правило, неупорядкованих даних про учнів класу, батьків, зайнятості учнів у позаурочний час тощо. Розробка електронних учнівських портфоліо, створення класних мультимедійних альбомів у роботі класного керівника не тільки є актуальною, а й надзвичайно затребуваною. Окрім того, на класних годинах використовуються відеолекції, присвячені профілактиці алкоголізму, тютюнопаління та наркоманії, методиці відновлення зору, пропаганді здорового способу життя та інші. Соціальні мережі та електронна пошта дозволяють наставнику спілкуватися з учнями та їх батьками в позаурочний час, вирішувати різні питання на відстані. Проведені дослідження показали, що відсоток відвідування батьківських зборів значною мірою більший тоді, коли класний керівник максимально використовує інформаційно - комунікаційні технології в їх підготовці та проведенні. Сьогодні розвиток цивілізації відбувається внаслідок впливу сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій на економіку, науку, культуру, державу та освіту.

Тому на школу ххі століття покладено нові вимоги - швидко та якісно засвоювати не тільки накопичені знання та величезну кількість інформації із здобутків минулого, а й сучасні знання та нову інформацію. Про своєчасність та актуальність аналізованої проблеми свідчить той факт, що більшу частину свого часу адміністратори закладів і вчителі витрачають на оформлення різної документації та звітів. Маючи досвід роботи класного керівника можемо з впевненістю сказати, що використання ікт у виховній роботі створює такі умови у колективі, при яких більше використовуються потенціальні особливості, викликає у дитини внутрішню позитивну реакцію і збуджує її власну активність у роботі над собою, здійснює більш ефективний і формуючий вплив на неї. Сучасний класний керівник повинен знати і вміти визначати реальний рівень духовного, соціального, психічного, фізичного розвитку учнів класу, прогнозувати результат своєї діяльності, обирати із уже відомих, конструювати або виробляти єдину виховну технологію, яка б забезпечила особистісне зростання вихованців. Тільки за умови, якщо виховний вплив викликає у особистості внутрішню позитивну реакцію і збуджує її активність у роботі над собою, він здійснює вплив на неї, ефективний і формуючий. Використання можливостей ікт під час виховної роботи з учнями дозволяє підвищити ефективність проведених заходів, поліпшити моніторинг вихованості учнів, звільнити більше часу для надання допомоги учням. В період між засіданнями класними керівниками проведені відкриті класні години, години мужності відповідно до плану роботи на 2018 - 2019 навчальний рік. На виконання програми розвитку сарненської зош і – ііі ступенів №2 на 2018 - 2023 роки методичне об’єднання класних керівників 1 - 11 класів у 2020 - 2021 навчальному році буде працювати над реалізацією проблеми «взаємозв’язок сім ї та школи як одна з основних засад ефективності виховної роботи школи.

Робота класних керівників спрямована на розвиток самостійності учнів, зміцненню дружніх відносин в колективах, розкриттю різних індивідуальних здібностей учнів. У 2020 - 2021 навчальному році педагогічний колектив школи продовжить роботу над виховною проблемою школи «удосконалення навчально - виховного процесу шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій. Реалізація основних державних нормативних документів направлених на профілактику та попередження правопорушень серед неповнолітніх, дитячої злочинності, бездоглядності та безпритульності, виявлення фактів насильства проти неповнолітніх, формування навичок здорового способу життя у суспільстві через пропаганду правових знань серед неповнолітніх та їх батьків. Користуватись класному керівнику при плануванні виховної діяльності з класним колективом методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2015 - 2016 навчальний рік організовувати виховну діяльність з класним колективом на реалізацію змісту ціннісного ставлення особистості до людей. Спрямувати зміст організації життєдіяльності учнівських колективів на формування в дітей та підлітків духовних, загальнолюдських, національних та демократичних цінностей, активної громадянської позиції. Планування значною мірою визначає результати та ефектив­ність роботи класного керівника, тому що воно дозволяє упоряд­ковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її рівномір­ність, систематичність, наступність. Конкретність, реальність, обґрунтованість роботи, яка пла­нується, що передбачає врахування особливостей учнівського і педагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін. Багатоаспектність діяльності класного керівника вимагає від ньо­го низки позитивних людських якостей, професійно - педагогічної май­стерності, особливого інтересу до життя, що забезпечує різнобічність його діяльністі. Вивчення особистості школяра, формування духовної, моральної, естетичної, правової, екологічної, економічної культури учнів, відповідального ставлення до навчання, створення умов для фізичного розвитку, виявлення здібностей, інтересів, талантів дітей. — успішність соціальних контактів (товариський, легко кон­тактує з товаришами; малоініціативний, проте легко контактує, коли до нього звертаються інші; сфера контактів обмежена, кон­тактує лише з деякими однокурсниками; знаходиться біля товари - — емоційне благополуччя (добрий настрій, часто посміхаєть­ся, сміється; спокійний емоційний стан; епізодично має поганий настрій; негативні емоції і неспокій, іноді страх; роздратованість, запальність, окремі депресивні проявлення, плач без будь - яких причин; агресивна реакція). Поставле­ну мету і завдання; зміст проведеного міроприємства, методику проведення, які засоби було використано для вирішення постав­лених завдань; результати виховної роботи (їх відповідність по­ставленій меті, найбільш ефективні засоби; невирішені проблеми, побажання, рекомендації для подальшої роботи). На батьківських зборах класу один з батьків просить поясни­ти, чому за його великого старання в заняттях з дитиною резуль­тати пізнавальної діяльності нижчі, ніж навчання в школі. — організація засвоєння новими поколіннями накопиченого суспільством соціального досвіду, що вимагає спільної діяльності навчаючих і тих, що навчаються; отже, процес навчання — це спеціально організована пізнаваль­на діяльність, яка моделюється (визначаються цілі, завдання, зміст, структура, методи, форми) для прискореного опанування люди­ною основами соціального досвіду, накопиченого людством. — мета навчання як ідеальна модель бажаного результату за­своєння змісту освіти, до якого прагнуть ті, що навчають, і ті, що навчаються; таким чином, під реальним результатом навчання ми розуміє­мо об єктивно фіксовані кількісні й якісні зміни особистості учня відносно початкового стану, що сталися в результаті засвоєння ним у процесі пізнавально - практичної діяльності накопиченого соціального досвіду (змісту освіти). Тому процес навчання можна визначити як цілеспрямовану послідовну зміну навчальних завдань, мети і відповідну зміну всіх елементів навчання, орієнтованих на формування властивостей суб єкта діяльності щодо засвоєння змісту освіти — педагогічне адаптованого соціального досвіду.

Один із важливих етапів у роботі вчителя — стимулюючо - моти - ваційний, спрямований на формування позитивного ставлення шко­лярів до своєї навчально - пізнавальної діяльності. У дітей дуже сильно розвинуто інстинкт товариськості, вони легко знайомляться один з одним — ігри, розповіді, невгомонна балаканина є ознаками цього інстинкту.

Діти — наполегливі дослідники за природою, звідси — їх легко збуджена цікавість, безкінечна кількість запитань, бажання до всього торкатися, все обмацувати, випробувати.

1) пізнаваль­ ні, пов язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її вико­нання; 2) соціальні мотиви, пов язані з взаємодією школяра з інши­ми людьми.

Бути корисним батьківщині, суспільству, бажанні виконати свій обов язок, у розумінні необхідності навчання, почутті відпо­відальності, бажанні добре підготуватися до майбутньої професії, тобто це мотиви необхідності, обоє язку, б) вузькі соціальні моти­ви, які відбиваються у прагненні зайняти певну позицію, місце у сто­сунках з оточуючими, одержати їх схвалення, заслужити у них авторитет. Успішність навчання визначає не сам факт наявності тих чи інших мотивів, а їхній особистісний сенс для учня, самостійність виникнення і виявлення, рівень свідомості, стійкості. Завдання вчителя — аналізувати особливості мотивів кожного учня, стиму­лювати позитивні мотиви навчальної діяльності, розглядаючи їх як такі, що розвиваються, тобто як динамічне явище.

Тому «викладання необхідно орієнтувати не безпосередньо на формування певних знань, умінь і навичок, а на розкриття дітям особистісного сенсу самого навчання, на розвиток адекватного ста­влення дітей до учіння, його мотивації, на формування особистості в цілому.

Тобто педагогічне діагностування, контроль за ходом навчан­ня (перевірку, аналіз, оцінку результатів діяльності), корегування педагогічної діяльності й учіння учнів. А) біології — • • як процес, де розглядається спадковість, середовище, регуляція;, б) фізіології — як вироблення умовних рефлексів, аналітично - синте­тичної діяльності мозку; в) психології — як активність суб єкта, як. Діяльність, як фактор психічного розвитку, який приводить до змін пове­дінки людини; г) соціології — як фактор соціалізації, як умова зв язку індивідуальної і суспільної свідомості; д) аксіології етики — як процес ціннісного формування і самовизначення, засвоєння суспільних норм, правил, цінностей; е) кібернетичної — як інформаційний процес у на - j вчаючій системі, яка характеризується управлінням, прямими і зво­ротними зв язками, розробкою стратегій, програм і алгоритмів; є) фі­лософії (в гносеологічному плані) — як специфічна форма пізнання, розв язання протиріч між об єктивним і суб єктивним, формою і зміс­том, та ін. Взаємодія школи, класного керівника з батьками є пріоритетним завданням сучасної освітньої практики, адже індивідуальність дитини спочатку формується в сім’ї, а виховна робота школи не може будуватися без урахування цього чинника розвитку школяра. Живі сторінки історії (виховні заходи народознавчого, краєзнавчого змісту – національна символіка, народні звичаї, обряди, традиції, історичні події, пам’ятки історії та культури). З україною в серці (виховні заходи, спрямовані на формування шанобливого ставлення до державної символіки, громадянської активності та правосвідомості). і - й (5 клас) – організаційно - підготовчий (вивчення учнів, вивчення сімей, виявлення лідерів, формування ініціативних груп, відбір виховної проблеми, визначення змісту, аналіз інформації та вибір способу вирішення проблеми); – виховати громадянина - патріота україни, якому притаманні любов до батьківщини, духовність, висока моральність, шанобливе ставлення до національних надбань українського народу; у роботі з батьками учнів використовую найрізноманітніші форми роботи, в тому числі і традиційні – колективні. Сімейні вечори, виставки виробів декоративно - прикладної творчості членів родини, сімейних, родинних альбомів, колекцій, конкурси, зустрічі поколінь, дискусійні клуби, відкриті уроки тощо. У результаті застосування виховних технологій, форм та методів роботи покращилися показники сформованості в учнів патріотичних почуттів (анкета дві), рівень взаємодії з родиною, батьками, розвинулися такі риси як товариськість, уміння працювати в команді, пошук варіантів вирішення проблеми.

З одного боку, спостерігається поворот суспільства до проблем і потреб сім’ї, розробляються та реалізуються комплексні цільові програми зі зміцнення й підвищення її значимості. Це насамперед падіння матеріального рівня більшості родин, зростання кількості розлучень, збільшення кількості неповних сімей і таких, що мають одну дитину.

Значна частина підлітків відокремлюється від своїх батьків, тому проблема взаємодії школи і сім’ї була й залишається у центрі уваги навчально - виховного процесу.

Сучасний класний керівник поруч із батьками стає дуже значимим дорослим для дитини, адже від його вміння взаємодіяти з родиною учня великою мірою залежить ефективність формування особистості учня, його національної свідомості та самосвідомості. У сучасній україні формується нова відкрита, національно - духовна, моральна та культурно наповнена, толерантна система цінностей, здатна забезпечити становлення громадянина - патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості. Процес становлення незалежної демократичної україни з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає не тільки сформувати в учнів необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й сформувати громадянина - патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вирішувати особисті проблеми, творити себе і оточуючий світ. Отже, органи державної влади, громадські організації, сім’я, освітні заклади та інші соціальні інститути україни взяли курс на комплексну системну і цілеспрямовану діяльність щодо формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, батьківщини, держави, нації. Особливе занепокоєння нині викликає відсутність у більшості українців усвідомлення себе як частини народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Працюючи з семикласниками, чітко зрозуміла, що виховну роботу слід будувати за певною системою, складовими елементами якої є знайомство з учнями та їх учителем в початковій школі (додатки 1, 2). Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а й рівень вихованості учня, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів, бо успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки.

Переконана, що спочатку потрібно вивчити інтереси й нахили учня, особливості волі й риси його характеру, тобто знайти правильний шлях до серця, використавши найдоцільніші методи педагогічного впливу.

При плануванні виховної роботи з 5 - им класом, врахувала рекомендації мон україни, вперше спробувала колективну форму планування життєдіяльності класу, у якій взяли участь не тільки класний керівник, а й весь колектив учнів класу, а також їх батьки.

Усвідомлення та виділення найбільш актуальних проблем життєдіяльності класу; визначення цілей і завдань, які стоять перед класом; обговорення ідей, пропозицій майбутньої життєдіяльності; визначення основних справ на навчальний рік; обговорення термінів та порядок проведення конкретних колективних заходів; попереднє призначення відповідальних за проведення заходів з колективного планування (додаток 6). Усвідомлюючи важливість утвердження дитини у базовій школі як особистості, я почала свою діяльність із створення умов для забезпечення розвитку ті саморозвитку кожної особистості. Століною), проективну методику дослідження особистості, психолого - педагогічне діагностування учнів разом з психологом школи з метою розв’язання адаптаційних проблем, фіксації змін, що відбуваються в соціальній і особистій сфері учнів (додатки 4, 7, 8). Отже, у родині закладаються (або не закладаються) підвалини духовності, моралі, патріотизму, культури і почуття національної приналежності й свідомості. Таким чином, врахувавши стратегічну ціль держави щодо сучасної виховної політики, свій досвід виховної роботи вибудовую на науково - правовій базі та дидактико - методичних рекомендаціях міністерства освіти і науки україни.

Роботу з батьками розпочала шляхом знайомства з батьками на батьківських зборах, а продовжила, вивчаючи домашні умови учнів та інших факторів, які сприяють ефективному виконанню сім’єю своєї виховної функції (додатки 23, 24, 25, 26, 27). Звертаю увагу на те, як батьки стежать за дотриманням режиму дня дитини, виконанням нею трудових обов’язків в сім’ї, облаштованість робочого місця для приготування уроків, бібліотечки з навчальною та художньою літературою тощо. Аналізуючи результати знайомства з сім’ями учнів та анкетні дані діагностування батьків, зрозуміла, що перед мною важливе завдання – допомогти батькам у виконанні ними їх функції. Коли запрошую батьків до школи, ретельно готую коректну інформацію про навчання дитини, особливості її поведінки, спілкування з вчителями, однолітками, виконання обов’язків тощо. На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу; підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально - виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти, з актуальними подіями.

Батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, і який може бути корисним і необхідним і тим батькам, які не відчувають проблем, виховуючи своїх дітей. Вкрай злободенним залишається такий аспект організації роботи з батьками учнів як корекція виховного впливу родини на дитину з різним типом сімейного благополуччя, умови життя, які негативно впливають на розвиток особистості. Таким чином важливо не тільки виявити основну причину неблагополуччя, але й його витоки, закладені в особистості батьків, інших дорослих членів сім’ї, визначити найбільш істотні помилки у сімейному вихованні та шляхи їх усунення, тобто окреслити можливості застосування індивідуального підходу до членів таких родин. Такий підхід вимагає від мене спеціальних професійних умінь обов’язкового дотримання педагогічного такту, доброзичливого ставлення до батьків і дітей у будь - яких ситуаціях. Найважливіше в роботі класного керівника з проблемними сім’ями є врахуванням індивідуальних особливостей кожного члена родини, вміння зрозуміти труднощі та негаразди, вміння робити опору на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, віра у можливість покращення морально - психологічного клімату родини за умови клопіткої роботи з нею, розуміння специфічності кожного випадку сімейного неблагополуччя. Таким чином, моя практична педагогічна діяльність класного керівника підтверджує, що упродовж усього періоду навчання дітей у школі батьки мають бути включені у своєрідний психолого - педагогічний всеобуч з метою бути в курсі всіх змін у структурі, змісті освіти та вихованні дітей. Мова йде про встановлення доброзичливих, позитивних взаємовідносин між учнями різних національностей та віросповідань, відпрацювання навичок толерантної поведінки, які базуються на розумінні, терпимості, компромісі, самоповазі та повазі до рідних, близьких та оточуючих. Тому вбачаю, що повинні бути створенні сприятливі умови для міжетнічного спілкування, спілкування рідними мовами, вивчення літератури авторів різних національностей тощо. Батьківський комітет нашого класу бере активну участь в організації виховних заходів, також співпрацюємо з учнівським комітетом та адміністрацією школи.

Батьове берегівського району (додаток 19), збір та відправка матеріальної допомоги учасникам ато тощо) та поповнення матеріальної бази класу (додаток - фото). Отже, свою роботу класного керівника щодо організації та проведення виховної діяльності з школярами реалізовую у тісній співпраці з батьками, громадськими активістами з метою усвідомлення учнями та їх батьками цінностей. Терпіння, поблажливості, прийняття інших, почуття гумору, чуйності, довіри, альтруїзму, терпимості до розбіжностей, уміння володіти собою, доброзичливості, схильності не засуджувати інших, гуманізму, уміння слухати, допитливості, здатності до співпереживання. У психологічному консультуванні є такий прийом, коли психолог разом із клієнтом складає пам ятку, у яку заносяться достоїнства, досягнення, здібності цієї людини.

Дати досвід проживання психологічних станів невпевненості, самовпевненості, упевненості, в собі; досліджувати стилі спілкування, що відповідають цим станам. Після цього ведучий пропонує обом партнерам спробувати відчути себе впевненими людьми, що ні над ким не підносяться, але й не почуваються гірше від інших. Можливість самовираження і саморозкриття в метафоричній формі, одержання зворотного зв язку від учасників групи, формування навичок точного міжособистісного сприйняття. Ведучий пропонує одному з присутніх обрати серед учасників групи людину, що викликає в нього асоціації з яким - небудь персонажем з казки чи героєм мультфільму і кинути йому м яч. 14 під час обговорення ведучий підкреслює, що вміння розкритися перед іншими — найважливіша особистісна якість, що сприяє становленню близьких взаємин з людьми.

Якщо людина воліє не розповідати про свої переживання і надії, промахи і невдачі, це створює в інших враження її добробуту й успішності, але платою за це стає неможливість побудови щирих стосунків, невміння попросити про допомогу.

Навчитися толерантно (у неагресивній манері) виражати свої негативні почуття, такі як невдоволення, образа, засмучення тощо; зробити спілкування більш безпосереднім і вільним. Показати масштаби і небезпеку виявів нетерпимості між народами і культурами; дати можливість усвідомити причини і наслідки нерозуміння, що виникає в результаті взаємодії людини з представниками інших культур; розвинути соціальну уяву і соціальну перцепцію, сформувати навички й настанови, необхідні для успішної взаємодії з представниками іншої культури, людьми, що сповідують інші погляди, допомогти усвідомити різноманіття культур. При цьому не можна використовувати рухи, що мають безпосередній значеннєвий зв язок із кольором, чи зображувати предмети, що мають певне забарвлення (наприклад, маючи на увазі блакитний колір, показувати на небо чи імітувати переливання води). Показати, наскільки широко поширена інтолерантність у світі і як вона небезпечна; стимулювати у старшокласників зацікавленість у пошуках шляхів виходу із глобальних конфліктів. Показати, як почувається людина, яка є об єктом стереотипів і забобонів; дати старшокласникам можливість навчитися підтримувати людину, що почувається приниженою. Цей учасник сідає в центр кола на стілець, а інші починають розповідати про названу національність анекдоти, засновані на негативних стереотипах і забобонах чи висловлювати існуючі негативні уявлення. Надати підліткам можливість зрозуміти і відчути причини і наслідки міжкультурного нерозуміння; допомогти усвідомити, що успішне спілкування з представниками іншої культури неможливе без знання її норм і правил. Однією з найкращих стратегій для розуміння іншої культури євстановлення близької дружби з людиною цієї культури, яка може статипровідником і захисником. Приладдя для малювання (папір для письма і папір для креслення, олівці, фломастери, маркери, ватман, кольоровий папір), клей, пластилін, скотч, ножиці. Кожен з них має запросити до себе в команду людину, що вирізняється серед інших за якоюсь ознакою (наприклад, за кольором волосся, статтю, нелюбов ю до вітчизняної естради тощо). ) на цьому етапі команди мають домовитися між собою про правила взаємодії на невідомій планеті й розподіл наявних ресурсів корисних копалин (додаток 8. Одержавши необхідні інструкції, команди віддаляються на якийсь час для обговорення законів, що, з їхнього погляду, необхідно прийняти (кожна команда формулює не більше чотирьох законів). Він намагається максимально розслабитися, а інші гравці, витягнувши руки перед собою, погойдують учасника, що знаходиться в центрі, з боку вбік, підтримуючи його і не даючи впасти.

Допомогти зрозуміти і відчути межі толерантної поведінки; знайти критерії, що визначають допустимість толерантної поведінки в тому чи іншому випадку; розвивати здатність до критичного аналізу, самостійність мислення; розвивати соціальне сприйняття. Ознайомлення підлітків із загальною декларацією прав людини; обговорення питань щодо порушення прав людини і людської гідності; усвідомлення особистої відповідальності кожної людини за дотримання прав усього людства; розуміння того факту, що порушення прав людини є однією з форм нетерпимості. Адвокат є захисником підсудного, прокурор — звинувачувачем, присяжнізасідателі після обговорення між собою виносять своє рішення, а суддя зачитує вирок. Усе, про що говориться у групі щодо конкретних учасників, не повинне стати надбанням третіх облич (варто пояснити підліткам, що в особливих випадках ведучий може виносити інформацію за межі групи для збереження благополуччя самої дитини чи інших членів групи). Проте, схильність поводитися толерантно чи інтолерантно може стати стійкою особистісною рисою, що й дає змогу розрізняти толерантні та інтолерантні особистості й характеризувати їх. Ця особливість пов язана з прагненням в усьому звинувачувати інших і лежить в основі формування забобонів у ставленні до інших груп — не я ненавиджу і заподіюю шкоду іншим, це вони ненавидять і заподіюють мені шкоду 4. Такі люди прагнуть до особистісної незалежності більше, ніж до приналежності зовнішнім інститутам і авторитетам, тому що їм не потрібно за когось ховатися. Виявилося, що інтолерантні студенти оцінювали своїх партнерів по експерименту відповідно до своїх власних переконань, тобто вони виглядали в їхніх очах більш інтолерантними, ніж були насправді. Коли американських студентів попросили назвати людей, яких вони вважають великими, інтолерантні назвали імена лідерів, що мали владу і контроль над іншими (наполеон, бісмарк), у той час як для толерантних більш властиво називати артистів, учених (чаплін, ейнштейн). інтолерантний шлях характеризується уявленням про власну винятковість, прагненням переносити відповідальність на оточення, відчуттям навислої загрози, потребою в порядку, у бажанні сильної влади.

Додаток 5 мої кращі якості мої кращі риси мої здібності й таланти мої досягнення додаток 6 30 інформація про нобелівську премію останні 30 років в історії людства по праву можна вважати періодом небувалого розквіту науки, відкриттів і винаходів, що цілком змінили життя людей. Премія, що стала символом вищого досягнення в галузі науки і літератури, була заснована наприкінці позаминулого століття шведським інженером і промисловцем альфредом нобелем, який винайшов порох і динаміт. Усе своє майно він заповідав витратити на винагороди вченим і літераторам, які зробили неоціненний внесок у прогрес людства, а також суспільним діячам, що сприяли зміцненню світу та миру між народами.

Альберт ейнштейн, що створив теорію відносності; нільс бор, що побудував першу модель атома; хане бете, що пояснила природу сонячного випромінювання; п. Заповіт альфреда нобеля я, альфред бернхард нобель, обміркувавши і вирішивши, справжнім оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті. Капітал мій виконувачі духівниці повинні перевести в цінні папери, створивши фонд, відсотки з якого видаватимуться у вигляді премії тим, хто протягом попереднього року приніс користь людству.

Перша частина тому, хто зробив найбільш важливе відкриття чи винахід у галузі фізики, друга — тому, хто зробив велике відкриття чи вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто домігся видатних успіхів у галузі фізіології чи медицини, четверта — хто створив найвизначніший літературний твір, що відображає людські ідеали, п ята — тому, хто зробить вагомий внесок у зміцнення народів, знищення рабства, зниження кількості існуючих армій і сприяння мирній домовленості. Майбутніх лауреатів нобелівської премії можна розпізнати не тільки за великою науковою продуктивністю і високим ступенем цитування їхніх робіт іншими авторами (ще до нагородження майбутніх лауреатів цитують у 40 разів частіше, ніж середніх дослідників), а й за деякими деталями їхньої біографії. Представники кожної з цивілізацій послали інопланетянам сигнал, який означає, що вони — мирні дослідники і не мають наміру воювати (кожна з команд може придумати свій сигнал). Кожна з дослідницьких бригад уже встигла провести попередні дослідження, і всі ресурси планети відомі (зачитується перелік корисних копалин, кожна з команд одержує його).