класифікація творчих ігор
Телебачення, радіо, газети, журнали, інтернет та ін важче входити в контакт дітям молодшого шкільного віку, коли у їхньому житті настає новий етап - школа. У школі особливе місце займають такі форми занять, які забезпечують активну участь в уроці кожного учня, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати учбової праці. Гра дітей є найбільш вільна форма їх діяльності, у якій усвідомлюється, вивчається навколишній світ, відкривається широкий простір для особистої творчості, активності самопізнання, самовираження. Гра - перша ступінь діяльності дитини дошкільника, початкова школа його поведінки, нормативна і рівноправна діяльність молодших школярів, підлітків, юнацтва, змінюють свої цілі в міру дорослішання учнів. За допомогою гри дитина має можливість розвивати в собі ті чи інші якості (силу, координацію рухів, увагу та інше), отримувати нові знання про світ, відчувати переживання, які з тих чи інших причин недосяжні в звичайному житті. Мета пізнавальних ігор спрямована на загальний розвиток дітей, розширення їх кругозору, і тому зміст цих ігор виходить за межі програм навчання, він зорієнтований на зону найближчого розвитку дитини.
Рухливі, спортивні, хороводні (авторські) ігри теж виділяються з групи ігор за правилами на підставі особливостей їх мети, яка зумовлює собою зміст цих ігор. Серед інших різновидів за правилами народні ігри вирізняються за своїм походженням - авторство їх творців невідоме, протягом багатьох поколінь склав ці ігри народ, закладаючи в їх зміст те, що необхідне для всебічного розвитку дитини.
Народні ігри за своїм змістово - процесуальним компонентом і функціональним призначенням надзвичайно різноманітні, що є підставою для їх поділу на підвиди - скоромовки, лічилки, жеребкування, рухливі ігри, хороводні з фольклорними елементами, заклички, примовки тощо. Дидактичні, пізнавальні, рухливі, спортивні, хороводні ігри структурно схожі між собою, їхні характерні структурні елементи розглянемо на прикладі дидактичних ігор. Зацікавити дітей змістом навчання, сприяти засвоєнню певного програмового матеріалу й організувати навчання шляхом спеціально створеної гри, у структурі якої органічно поєднуються три групи компонентів. Мотиваційний (правильно виконати пізнавальне завдання, яке є умовою перемоги, тобто мотивація дидактичних ігор подвійна - ігрова и поєднанні з навчальною); програмовий (дидактична мета, яка визначається завданнями навчального предмета); змістовий (пізнавальний, виховний, розвивальний аспекти); процесуальний (процесуальні дії з навчального предмета); контрольно - оцінний. Заглиблюючись у цікаві ігри зі словесним матеріалом, першокласники не помічають, як у них формується ряд дуже важливих навичок, які лежать в основі читання. У цей період діти вивчають букви на позначення голосних і приголосних звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні, ознайомлюються з літерами я, ю, є, ї, апострофом, розділовими знаками.
Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з найголовніших завдань школи - всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.
Це, насамперед, навчити всіх, без винятку, добре читати, писати, рахувати, в кожного учня формувати вміння самостійно працювати з підручником, посібником. Слід завжди пам ятати, що диференціація, як принцип навчання в нашій школі передбачає таку організацію роботи на уроці, коли одному або групі учнів учитель пропонує в певній системі посильні завдання різної складності і цим самим створює сприятливі умови для розвитку і навчання кожного. Багаторічний досвід роботи вчителів дозволяє зробити висновок, що диференційовані завдання передбачають індивідуальну роботу з усіма категоріями учнів, конкретну допомогу кожному для максимального розвитку його розумових здібностей, дають змогу одночасно працювати з учнями різного рівня готовності до навчальної діяльності. При диференціації за ступенем самостійності всім учням пропонується завдання однакової складності, але при цьому диференціюється міра допомогти різним групам школярів. Конкретизація завдання; розв язання допоміжних завдань, що приводять до вирішення основного завдання; вказівка на прийом розв язання, навідні питання, наочне підкріплення тощо. Поступово роль процесів диференціації в навчанні зростала і набула значення обов язково дидактичного принципу, який стосується організації педагогічної роботи.
Дослідження та фізичне обґрунтування негативної дії нікотину на організм, внутрішні органи та процеси, характеристика захворювань, що викликаються дією даної отрути.
До першого класу належать експериментування (з природними об єктами, з тваринами, з іграшками та іншими предметами) та самодіяльні сюжетні ігри (сюжетно - відображувальні, сюжетно - рольові, режисерські та театралізовані). Ці ігри дозволяють дошкільнику імітувати трудову діяльність дорослого, розкриваючи перед ним властивості різноманітних будівельних матеріалів, закономірності з єднання частин та деталей, гармонійне їх співвідношення. Поєднання сюжетно - рольових та будівельних ігор дозволяє дошкільнику повніше відобразити життя людей, змоделювати цілісний його процес, де вирізняються окремі етапи.
крім сюжетно - рольової гри, дошкільник оволодіває творчими іграми (будівельними, іграми - драматизацями) та іграми з правилами (дидактичними, рухливими); - будівельні ігри мають ознаки, спільні з продуктивною діяльністю (отримання оригінального результату), з сюжетно - рольовою грою (уявна ситуація, роль) та формують у дітей позицію творця, перетворюючого дійсність (спільне з трудовою діяльністю); - своєрідність ігор - драматизацій полягає у виконанні дітьми ролей у строгій відповідності до змісту літературного твору, як правило, казки; відступ від змісту літературного твору допускається у режисерських та театралізованих іграх. При цьому він спирався на вихідне положення своєї теорії конвергенції про необхідність розвивати внутрішні сили дитини, її здібності й одночасно враховувати вплив середовища, в якому во¬їна перебуває. — ігри - вправи (виникають у перші місяці життя дитини); — символічні ігри (найпоширеніші ігри дітей віком від двох до чотирьох років); — ігри за правилами (ігри дітей від семи до дванадцяти років). ) і тих, що змінюються; — ігри за правилами, заданими дорослими; — ритуальні ігри (засновані на рухах, ігрових предме¬тах, мові, соціальній умовності). Русовою народних ігор як прадавнього засобу виховання і навчання дітей, нескінченного джерела духовних сил, патріотичних почуттів, формування характеру і світогляду дошкільнят. До цього часу вони не мають наукової класифікації і використовуються для розвитку мовлення дітей, ознайомлення з природою, життям і працею дорослих тощо. — ігри - експериментування; — сюжетні ігри (сюжетно - відображувальні, сюжетно рольові, режисерські, театралізовані); 2) ігри, що виникають з ініціативи дорослого, який використовує їх з освітньою та виховною метою. — навчальні ігри (дидактичні, сюжетно - дидактичні, рухливі); — розважальні ігри (ігри - забави, ігри - розваги, інтелектуальні, святково - карнавальні, театрально - постановні); 3) ігри, що мають своїм джерелом історичні традиції етносу (народні). До них належать режисерські, сюжетно - рольові (сімейні, побутові, суспільні), будівельно - конс¬трукційні, ігри на теми літературних творів (драматизації, інсценування). Наприклад, творчі ігри теж підпо¬рядковані певним правилам, оскільки без правил неможли¬ва будь - яка спільна діяльність, а ігри за правилами передба¬чають елементи творчості.
Коментарі
Дописати коментар