національні заощадження реферат
Але якщо негативне сальдо балансу виникає, припустимо, у випадку збільшення імпорту товарів, які інвестуються, та зростання в результаті цього внутрішнього виробництва, то в цьому випадку негативне сальдо не може бути підставою для негативних оцінок стану економіки.
Доходи та витрати, що проходять по статті послуги, пов язані з туризмом, роботою, телерадіокомунікацією, утриманням військових баз, іноземних представництв, приватними некомерційними організаціями (перекази родичам, спадщина), й ін. У розділі відображаються платежі та надходження транспортного, страхового й інші неторгові платежі, пов язані, припустимо, з гуманітарною допомогою, яку держава надає комусь чи одержує від інших, безоплатні субсидії закордонним країнам та інші. У сумі підсумок по торговому балансу, обміну послугами, разових платежах та інших неторгових операціях дає підсумок або сальдо по поточних рахунках чи сальдо балансу поточних операцій. Наприклад, якщо надходження по експорту недостатні для витрат по імпорту, розраховуватися приходиться за рахунок позик, які відображаються в розділі руху капіталу як приплив капіталу в кредитових статтях. Відтік капіталу може бути пов язаний з бажанням власників, наприклад гривні, обміняти цю валюту на іноземну та розмістити останню на внески в закордонних банках, придбати акції іноземних компаній чи інші цінні папери.
Якщо з обох частин рівняння відняти споживання (с) і державні витрати (о), то ліва частина (внп - с - g) є форма вираження національних заощаджень (8). Якщо кошти, одержувані через границю в обмін на чистий експорт товарів і послуг, - величина позитивна, тобто ми маємо активне сальдо по поточних операціях, воно врівноважується відтоком капіталів із країни.
Статті першого та другого розділів платіжного балансу, що відображають рух коштів по поточних операціях і рух капіталів, є основними статтями платіжного балансу.
Відображені в даному розділі зміни іноземних активів держави за кордоном і активів іноземних урядів у країні виділяються в окремий розділ у силу свого особливого призначення. Для цілей урівноваження платіжного балансу, зокрема покриття його дефіциту, відповідно до інтересів національної економіки можуть використовуватися продаж золота, залучення нових кредитів, збільшення (якщо згодні кредитори) прострочених платежів з обслуговування поточного боргу та ін. (додаток а), спочатку наведемо його коротку характеристику, а далі розглянемо докладно його стан і проведемо його порівняльний аналіз щодо платіжного балансу за 1999 р. Свідчить про збереження позитивних тенденцій у зовнішньому секторі економіки, що зумовлені як внутрішніми факторами - вперше за останнє десятиліття вдалося досягти реального збільшення ввп (на 6%) і промислового виробництва (на 12, 9%), так і зовнішніми - сприятливою ціновою кон юнктурою на традиційні товари українського експорту й економічним зростанням країн - основних торгових партнерів україни.
Говорячи про рахунок поточних операцій, дуже важливим є те, що в україні другий рік поспіль зафіксоване позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
Україна передала у власність російської федерації в рахунок погашення заборгованості нак нафтогаз україни перед ват газпром за спожитий природний газ авіа комплекси на суму 274 млн. До того ж україна щорічно погашає частину боргу перед російською федерацією за рахунок перебування чорноморського флоту російської федерації на території україни.
Передача матеріальних активів відображається в поточному рахунку платіжного балансу як експорт товарів, що викривляє реальну динаміку платіжного балансу та вуалізує тенденції, які прослідковуються в зовнішньому секторі економіки (табл. Живописцем та істориком мистецтва джордано вазарі, який хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій. Саме тому епоха відродження була спрямована на пошук індивідуальності, прагнула усвідомити та обґрунтувати незалежну гідність індивідуальної думки, способу життя. Наукові відкриття джордано бруно про безкінечність всесвіту, існування невідомих на цей час планет в межах сонячної системи, обертання сонця і зірок навколо осі, математичні розрахунки паоло тосканеллі, який висунув ідею про можливість дістатися індії західним шляхом (його картами користувався колумб) - все це відкривало можливості пізнання світу.
Тут зіграло свою роль вигідне географічне положення, що зробило країну головною торговою посередницею між сходом і європою (виникає безліч італійських торгових факторій, у тому числі й у криму.
Вона, з одного боку, обслуговувала пануючий клас, виражала його інтереси, а з іншого – поповнювалася вихідцями з різних станів суспільства, була пов’язана з традиціями народної культури.
Передовими мислителями італії, він швидко поширився по всій католицькій європі й став головною течією в тогочасному духовному житті, впливаючи на філософську, етичну, естетичну думку, на мистецтво відродження впродовж xiv - xv ст. Гуманісти не просто дуже багато робили для збереження, вивчення древніх рукописів, пам’ятників мистецтва, вони вважали себе прямими спадкоємцями античної культури з її абсолютно іншим, ніж християнське, ставленням до життя. Люди відродження піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея гріховності людини, її тіла, пристрастей і прагнень). ідеал гуманістичної культури – всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов’ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями.
індивідуалізм, який лежав у основі нового світосприйняття, був у прямій протилежності до феодального корпоративного світогляду, згідно з яким людина утверджувала своє існування тим, що була членом якої - небудь корпорації – общини в селі, цеху в місті та ін. Серед гуманістів було багато духовних осіб (микола кузанський був єпископом, священиком став франческо петрарка), часто церковні сановники, в тому числі папи римські, ставали меценатами.
Лютер переклав із латини німецькою мовою середньовічну пісню посеред життя обложені смертю, яка стала типовим виразом настроїв дрібної буржуазії та всіх, хто не належав до панівного класу.
У швейцарії їх пропагував жан кальвін, який проголосив своїми цінностями самообмеження, аскетизм, накопичення, що відповідало буржуазному характеру протестантизму.
Основна ідея лютера – для віри у бога не треба церкви – посередника між богом і людьми, християнське вчення треба вивчати самостійно, спасіння душі досягається тільки вірою у бога, а не виконанням церковних обрядів. Замість церкви як таємничого колективу, де ієрархи забезпечували безпосереднє спілкування з христом, було створено молитовні будинки, де слухали проповіді та співали молитви без будь - яких таїнств, обрядів і містичних посередників. Збереглися лише деякі світські свята та дві магічні дії (хрещення і причастя), богослужіння складалося переважно з проповідей, спільних молитов та співання псалмів. Цей період починають буржуазні революції в нідерландах та англії і завершують війна за незалежність англійських колоній у америці та велика французька революція (1789 - 1793 р. Серед ідеологів просвітництва найбільше суспільне значення мали твори жан жака руссо, який виступав проти соціальної нерівності, деспотизму й рабства, визначав виховання як засіб розвивати в людині природні основи здоров’я й моральності. У дусі античного естетичного ідеалу утверджувався поділ жанрів мистецтва на високі (трагедія, ода, героїчна поема) та низькі (комедія, байка, сатира, ідилія), де героями були селяни та міщани.
Realis – суттєвий, дійсний), за допомогою якого митці намагалися розглянути проблему несумісності конкретної людини з її егоїстичними інтересами та людини взагалі – носія розуму та справедливості. Вони виявили, що громадянинові світу, вільному від усіх станових, конфесійних і національних особливостей, немає місця в конкретних історичних умовах (усім відомі твори робінзон крузо даніеля дефо і мандри гуллівера джонатана свіфта). Sentimentalisme, від serntiment – почуття), який був своєрідною реакцією на надмірний раціоналізм класицизму з його нехтуванням почуттями простої людини.
Сентименталізм не лише доповнював, а й заперечував раціоналізм, оскільки тяжів до зображення світу як алогічного, позбавленого цілісності й завершеності. У точці а споживання перевищує розмір національного доходу, у точці в воно точно відповідає обсягу національного доходу, а починаючи з точки с споживання становить частину національного доходу.
Дохід у тривалій перспективі слугує людям для обґрунтування своїх споживчих видатків не тільки через поточний дохід, а й через довгострокові тенденції доходу.
При нестабільному економічному стані, відсутності захищеності вкладів від інфляції населення починає збільшувати споживання, особливо товарів тривалого використання. Згідно закону україни „про оподаткування прибутку підприємств” пряма інвестиція – це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна в статутний капітал юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Портфельні інвестиції – це господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку.
Довгострокові інвестиції – це інвестиції на період більше одного року, зокрема, це вкладення в основне виробництво, інноваційну діяльність, цінні папери строком погашення більше 1 року та інше.
Приватні інвестиції здійснюють фізичні особи, а також юридичні особи з приватним капіталом, державні – державні та місцеві органи влади, державні підприємства з бюджетних фондів, іноземні – фізичні та юридичні особи іноземних держав, спільні – суб’єкти певної держави та іноземних держав. За регіональною ознакою інвестиції поділяють на внутрішні інвестиції, які здійснюють в об’єкти інвестування в межах держави, та зовнішні – поза її межами.
Проте не лише кейнс, а й сучасні макроекономісти піддають сумніву позицію класиків щодо існування високої еластичності процентної ставки до заощаджень або заощаджень до процентної ставки.
і дійсно, у кейнсіанців лише за рахунок скорочення фактичного ввп порівняно з ввп повної зайнятості обсяг заощаджень може зменшуватися до обсягу інвестицій. Якщо представники логіко - історичного підходу намагаються логічно вивести і обґрунтувати функції грошей, провести їх субординацію, то прихильники функціонального підходу не надають цьому значення. інакше кажучи, виконання грошима функції засобу представлення одиниці вартості, за допомогою якої здійснюється функція вираження вартості товару, інтегрується у функцію вимірювання або міри, вартості. Проте, гроші не просто вимірюють вартість, а представляють її в русі, в переході від одного суб’єкта економічної діяльності до іншого, в оплаті товарів і послуг, у податкових платежах, тощо, тобто є засобом платежу.
Реальні гроші випадають з обігу, перетворюючись на скарби, і цим їм дається можливість виступити в ролі засобу платежу на відміну від засобу обігу, тобто в такому акті, де на даний момент гроші не опосередковуються протилежним рухом товару.
Якщо суб’єкт заощаджує гроші, не пускаючи в обіг їх нові суми, які при цьому зберігатимуть свою вартість, не втрачаючи її, то вийде нагромадження грошей. Проте функцію світових грошей не можна поставити в один ряд з уже названими, оскільки вона виражає не способи реалізації сутностей, а сфери їх здійснення. З функції засобу платежу виникають вексель (боргова розписка приватної особи, що містить зобов’язання сплати зазначеної суми у певний строк), банкнота (вексель банку), чек (письмове розпорядження про видачу грошей) та ін. Нестабільність гривні як національної валюти україни заважає їй бути повноцінною мірою вартості, оскільки в даному випадку змінюється сам масштаб, перекручуючи всі результати.
Коментарі
Дописати коментар